Червоний код. Як росія завойовуватиме країни Балтії – Ян Каллберг

ipress.ua/articles/chervonyy_kod_yak_rosiya_zavoyovuvatyme_krainy_baltii__yan_kallberg_353266.html

Як би виглядала війна росії проти НАТО? Колишній науковий співробітник Інституту кібернетики Сухопутних військ США, а нині аналітик Центру аналізу європейської політики Ян Каллберг розпланував кампанію з точки зору кремлівських генералів. Вийшло досить переконливо і реалістично, але зовсім не на користь Заходу.
Витік документа Міністерства оборони Німеччини, що описує початок можливого повномасштабного нападу росії на країни Балтії та Польщу, а отже, і на НАТО, є майстерно вигаданим.

Сценарій починається з того, що режим путіна мобілізує до 200 тисяч нових призовників у лютому. Це було б спрямовано на посилення тиску на Україну, в той час як російська армія ініціювала б тихе нарощування сил на кордонах Польщі та Литви поблизу Сувалкського коридору. Німецький документ припускає, що це спровокує нарощування сил НАТО, за яким послідує російський напад наприкінці року, якраз тоді, коли Дональд Трамп повернеться на посаду президента (якщо це дозволять американські виборці).

Що може статися після цього? Стара військова максима говорить: якщо ви хочете зрозуміти свого супротивника, поставте себе на його місце. Тож я проробив сценарій до його ймовірного завершення.

російські генерали повинні негайно розпочати планування війни. кремль любить гучні назви для військових планів, як і їхні американські колеги, які витрачають багато енергії і часу, щоб придумати найпривабливішу назву.

Враховуючи старий військовий план радянських часів «Сім днів до Рейну», пропонована оперативна назва буде «План „Червоний“ – три дні до Палдіскі» (невелика громада на узбережжі Балтійського моря на захід від столиці Естонії, Таллінна). Ця назва була прийнята, щойно вона потрапила на стіл путіна, який захопився її історичним відлунням.

Отже, необхідно узгодити припущення, що лежать в основі плану.

По-перше, більшість західноєвропейських збройних сил перебувають у важкому стані неготовності та мають обмежені можливості. Навіть такі потужні держави як Німеччина, Франція і Велика Британія багато говорять, а їхні політики просувають на ринку вражаючі програми переозброєння. Але на рівні підрозділів готовність залишається такою ж, як і 10 років тому.

Першим значним формуванням НАТО, яке прибуде до литовського кордону, буде польське, приблизно через 72 години, але значні німецькі та інші європейські сили Альянсу не з'являться щонайменше 10-15 днів. Це, само собою зрозуміло, жахливий початок, тому що невеликі сили НАТО стримування (загальною чисельністю близько 6-7 тисяч військових) в країнах Балтії покладаються на швидке прибуття допомоги. Обіцянка Німеччини надіслати додаткову бригаду чисельністю 4 тисячі військовослужбовців досі не виконана.

Західноєвропейські члени Північноатлантичного альянсу перебувають у стані заперечення своєї готовності і живуть в уявному світі, де нещодавні обіцянки про переозброєння вже виконані. Одним із прикладів є ключовий шведський острів Готланд, з якого відкривається доступ до більшої частини Балтійського моря, але який досі захищають лише одна механізована рота (ледве кілька сотень людей) і кілька підрозділів національної гвардії. Ця прірва між уявною і реальною готовністю надає росії чудову можливість.

По-друге, з часів Холодної війни страх і незнання про ядерну зброю в Західній Європі зросли настільки, що її більше не обговорюють. Зовсім не обговорюють. Принаймні в 1970-х і 1980-х роках розмови велися, навіть якщо вони йшли від прихильників ядерного роззброєння.

До мовчання додається майже 80-річна геополітична рівновага, коли ядерна зброя ніколи не використовувалася і розглядається як театральний інструмент виключно для демонстрації стратегічного стримування.

росіяни не мають таких труднощів і добре знають, як це можна використати для досягнення ефекту. Застосування відносно невеликих ядерних озброєнь призвело б до різкого економічного падіння Заходу. Ударні хвилі спричинять широку паніку серед населення, а також похитнуть політичне і військове керівництво та системи. Це створить і цілковитий хаос на фінансових ринках.

Теракти 11 вересня були не лише смертоносною подією з точки зору людських жертв, вони також спричинили ринковий хаос. Ринки США були закриті протягом п'яти днів і втратили 1,4 трильйона доларів протягом тижня, коли вони знову відкрилися. Детонація ядерної зброї, безперечно, є подією типу «чорного лебедя», яка лякає інвесторів, а західним центральним банкам буде важко відновити рівновагу.

Використання ядерної зброї – це не добре, але росія не турбується про добропорядність. Її турбує ефект.

По-третє, як російський планувальник, я б оцінив, що сили «стримування» НАТО в Балтії будуть по суті пасивними. Їм не вистачає артилерії, логістики і медичної підтримки, й у них мало важкого озброєння, щоб завдати удару по російському угрупованню.

Тому на місці росіян я б обійшов ці підрозділи НАТО, і як наслідок, отримав би незначне втручання в свої операції протягом перших 72 годин. Замість того, щоб атакувати, «сили стримування» Альянсу утримуватимуть територію, на якій вони дислокуються.

Фінляндія не матиме часу на мобілізацію або перекидання підрозділів до росії, а також не перетне російський кордон, повністю усвідомлюючи ризик ядерної відповіді.Отже, росія може зберегти свої військові підрозділи в цьому районі без змін. Їй не потрібно буде їх підкріплювати.

По-четверте, буде забезпечено несподіванку. Західні спостерігачі люблять казати, що росіяни довели свою безголовість у провальній війні проти України. Це дійсно так. Вони припустилися жахливих помилок, але також зробили висновки.

Тому замість багатьох тижнів нарощування сил і засобів (як у випадку з Україною) вони розпочнуть наступ з тим, що мають на фронті. Так, НАТО помітить певне військове посилення, але воно не буде впевненим. росіяни не ділитимуться своїми намірами з більшістю свого ж власного уряду або іноземних структур; навіть Китай буде не в курсі.

І росіяни можуть покладатися на своїх друзів у західних соціальних мережах, які поширюватимуть їхню брехню, як вони це робили щодо України. Багато хто пропонуватиме переговори на високому рівні. росія любить переговори на високому рівні; вони тримають усіх зайнятими, поки не стане надто пізно.

Тим часом інша зброя росії – її підрозділи в сірій зоні, продовжуватимуть працювати на повну потужність. Їхні меседж-машини будуть обережними, щоб не розкрити прикриття операції, більше того, вони заперечуватимуть її і сіятимуть плутанину щодо своїх справжніх цілей. Будуть застосовані відпрацьовані пропагандистські і психологічні операції, включно з тисячами фейкових акаунтів у соціальних мережах під англомовними іменами, які пояснюватимуть, що проблема знову полягає в агресії НАТО. У західних містах пройдуть мирні демонстрації.

росія знає про значні військові ризики. Невеликі сили вторгнення можуть повторити приниження в аеропорту Гостомель під Києвом у лютому-березні 2022 року, коли провідні підрозділи були знищені українською армією. Зухвалість, як вони зрозуміли, має свою ціну. Але навряд чи вони повторять ту саму помилку двічі.

Насправді план простий.

План «Червоний». Утопія чи антиутопія – залежить від Заходу
День перший, війна починається з інтенсивного ракетного обстрілу важливих об'єктів. Ешелон бронетехніки, бойових гелікоптерів і реактивної артилерії просувається через Північну Естонію – Нарву і Таллінн – до Палдіскі. Одночасно в Талліннській гавані висадився батальйон морської піхоти.

На півдні другий ешелон просувається на північний захід з білорусі до Калінінградської області через Литву, а потім негайно повертає на південь, щоб протистояти силам НАТО, які прибувають з Польщі. Сили заднього ешелону зачищають литовську оборону й опір протягом наступних днів.

Латвію ігнорують, і вона сидить у Курляндській кишені. Її армія не має засобів для наступу і фактично усунута з карти.

Тепер починається драма. Над міжнародними водами вибухає відносно невеликий висотний ядерний пристрій, вивільняючи значний електромагнітний імпульс (ЕМІ), який виводить з ладу комунікаційні та комп'ютерні системи на Готланді, включно з головним містом Вісбю, після чого батальйонний повітряно-десантний підрозділ захоплює сусідній аеродром. Другий день присвячений захисту цілей першого дня і посиленню сил першого ешелону.

Коли на третій день польська армія прибуває на головну лінію фронту, кремль інформує НАТО, що будь-яка спроба повторної окупації нових балтійських областей росії викличе ядерну відповідь.

Після дзвінка до Вашингтона з попередженням, щоб уникнути ядерної відповіді США – Стратегічні ракетні війська росії запускають ракети, які вибухають на її власній території, націлюючись на російський прикордонний район на Новій Землі, великий острів на північ від Мурманська, і дрібні острови у Східно-Сибірському морі на Далекому Сході. Це не вб'є багато росіян (більшість із них будуть корінними жителями, а кремлю байдуже до їхнього добробуту), але підкреслить, як далеко готовий зайти путінський режим.

Тим часом розвідка Альянсу попереджає, що її супутники і датчики виявили російські стратегічні ракетні підводні човни, які виходили в море у незвичних кількостях протягом попередніх тижнів. Тепер зрозуміло чому.

кремль пояснює Заходу, що він є розважливим партнером і бажає відновити партнерські відносини. Так, це було історичним приниженням для Заходу, і так, йому, мабуть, боляче бачити кінець його уявного світового порядку, заснованого на правилах (цей порядок москва завжди вважала сміховинним і несправедливим).

росія пропонує угоду. Вона бере країни Балтії плюс сухопутний коридор через залишки розділеної української держави. О, і Молдова – на неї росія теж претендуватиме.

Зрештою, Захід не в тому становищі, щоб вести переговори. Немає про що домовлятися.

А оскільки росія розважлива і прагне партнерських відносин, Захід може отримати Готланд назад на знак доброї волі.

Що скажете?

Джерело: CEPA