Беларусь
  • 730
  • Поліція Литви в шоці: як білоруси оскаржують в ЄС катування на батьківщині

    Поліція Литви в шоці: як білоруси оскаржують в ЄС катування на батьківщині

    Жертви тортур білоруських силовиків звертаються по допомогу до правоохоронних органів країн ЄС, зокрема Литви. Що шокує поліцейських в розповідях потерпілих?

    Колючий дріт на тлі прапору Білорусі у ізоляторі тимчасового утримання у Мінську
    Колючий дріт на тлі прапору Білорусі у ізоляторі тимчасового утримання у Мінську

    У Білорусі за пів року від початку протестів не порушено жодної кримінальної справи через насильство щодо демонстрантів. Навіть попри те, що, за офіційними даними, до Слідчого комітету Республіки Білорусь надійшло близько 1800 подібних заяв. Однак деякі постраждалі скористалися можливістю розслідування злочинів в рамках універсальної юрисдикції і звернулися до правоохоронних органів країн ЄС.

    Читайте також: Amnesty International закликає до міжнародного розслідування тортур у Білорусі

    Чи допоможе Литва постраждалим білорусам
    Литва стала першою країною, де почали розслідування проти білоруських силовиків в рамках універсальної юрисдикції. «Дійсно, триває розслідування, і на даний момент (станом на 9 лютого 2021 року. — Ред.) чотири людини визнані потерпілими, але їхня кількість може змінитися», — розповіла DW голова відділу комунікацій генеральної прокуратури Литви Елена Мартінонієне. Від інших коментарів представниця відомства утрималася.

    «Білорус Максим Хорошин пройшов через тортури і відсидів за те, що просто роздавав квіти на мирних акціях протесту. Він приїхав до Вільнюса, ми (штаб екскандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. — Ред.) зустрілися і вирішили допомогти йому подати документи в прокуратуру. Ми хочемо, аби люди знали, що робити і куди звертатися у таких випадках», — відзначає радник Тихановської Олександр Добровольський.

    За його словами, в Литві були схожі справи щодо тих, хто переховувався від слідства після подій 1991 року у Вільнюсі. «За відсутності обвинувачених були зібрані докази, виголошені вироки, — каже Добровольський. — У Литві є чіткий опис ситуації в Кримінальному кодексі. Також є політична воля — правоохоронні органи проводять розслідування, незважаючи на можливі міжнародні конфлікти».

    Білоруси скаржаться на тортури
    7 лютого перша заява була подана до Центрального управління боротьби з організованою злочинністю Чехії. Як повідомив «Радые Свабода» адвокат Олексій Кренке, білорус звинувачує поліцейських спецпризначенців у Гродні у тортурах в серпні 2020 року. При цьому ідентифіковані конкретні люди.

    Готуються документи для подання і у правоохоронні органи Польщі. «Думаю, протягом найближчих двох місяціів буде кілька десятків подібних заяв, розслідування почнуться і в інших країнах. Треба розуміти, що у більшості держав немає подібної правової практики, але це передбачено у їхніх кримінальних кодексах, а також у конвенції проти катувань, імплементованій до національних законодавств», — каже Добровольський.

    Він упевнений, що слідство встановить багатьох виконавців злочинів і тих, хто віддавав накази. І оскільки тортури — не політичне питання, ніхто не зможе припинити розшук підозрюваних через Інтерпол: «Результатом, звичайно, повинно стати розслідування і суди над цими людьми в Білорусі, але, навіть якщо поки цього не буде, вони не зможуть виїхати у жодну іншу країну без ризику бути заарештованими».

    Литовська поліція в шоці від розповідей білорусів
    Серед тих, хто подав заяву про тортури з боку білоруських силовиків, громадянка Литви білоруського походження Марія Матусевич: «Мої свідчення записували шість годин. Мені здалося, литовська поліція була в шоці від почутого».

    Матусевич затримали в Мінську вночі 11 серпня. «Щойно двері мікроавтобуса зачинилися, „омонівці“ (поліцейські спецпризначенці в Білорусі. — Ред.) почали нас бити. Мене не чіпали, поки не згадали, що я громадянка Литви. Потім привезли до поліцейського райвідділку, там весь спортзал був у сечі, крові і фекаліях. У них була катівня в тирі, туди заводили 6-7 хлопців і били по 15-30 хвилин, дівчат водили в тир на допит, щоб ми ламалися», — згадує Матусевич.

    Після поліцейського відділку її відправили до ізолятора тимчасового утримання в Мінську. Там до пізнього вечора тримали спочатку на вулиці, а потім у прогулянковому дворику, ще кілька годин в чотиримісній камері, де було близько 60 осіб. Відпустили в ніч на 13 серпня, без протоколу — суду не було.

    Наприкінці жовтня Матусевич поїхала в Литву. Вона зазначає, що понад два місяці не було жодних повісток, тільки в грудні прийшов лист про те, що їй анулюють дозвіл на проживання в Білорусі. Також з'ясувалося, що Матусевич оштрафували на близько 180 євро і заборонили в'їзд у країну на п'ять років. Дівчина збирає гроші на адвоката, аби довести незаконність цього рішення.

    4 комментария

    avatar
    На русском языке можно прочесть здесь.
    +1
    avatar
    «Результатом, звичайно, повинно стати розслідування і суди над цими людьми в Білорусі, але, навіть якщо поки цього не буде, вони не зможуть виїхати у жодну іншу країну без ризику бути заарештованими».

    Москвич Кусюк вітає своїх колег з білоруського ОМОН та запевняє їх, що в його країні для них завжди знайдеться притулок і робота.

    +1
    avatar
    Пивоваров про Байпол.
    +2
    avatar
    В Бресте судят Александа Кордюкова, который был вместе с Геннадием Шутовым, когда того смертельно ранили

    «Хотел выстрелить в предплечье». В суде капитан Роман Гаврилов признался в убийстве протестующего Геннадия Шутова. Но в суде выступает потерпевшим.

    В Бресте сегодня судят Александра Кордюкова. Он был вместе с Геннадием Шутовым, раненым во время августовских протестов в голову и позже умершим.

    Его (и покойного Шутова — он тоже проходит по делу) судят за покушение на убийство силовиков.

    Что говорит прокурор?

    Что Кордюков и Шутов хотели убить одного из силовиков (те были в гражданском, но с пистолетами). Кордюков якобы ударил силовика по голове обрезком металлической трубы, тот был вынужден защищаться, решил стрелять в ответ — но, оглушенный ударом, вначале выстрелил в воздух, а затем попал не в плечо, а в затылок Шутова.

    Что говорит обвиняемый?

    Они с Шутовым подошли к двум парням, сидевшим на скамейке, поговорить. Не знали, что те — силовики, они были в гражданском. Спросили, что происходит вокруг. Начался конфликт. Один из силовиков ударил Кордюкова (ПЕРВЫМ УДАРИЛ), тот, падая, зацепил его ударом по бедру обрезком металлической трубы. Силовики стали отступать спинами вперед, направив на мужчин оружие. Выстрелили первый раз. Кордюков бросился бежать. «Если бы я не убежал, меня бы застрелили, как Геннадия», — сказал он. Убегая, он услышал второй выстрел.

    Кто стрелял в Шутова и Кордюкова?

    Это были военнослужащие в/ч № 89417 (силы спецопераций) в Марьиной Горке. Выстрел в голову Шутова произвел капитан Роман Гаврилов.

    На суде Гаврилов признался, что застрелил Шутова. Судья спросила у него, почему он стрелял не в ногу Шутову? На это Гаврилов ответил, что боялся попасть в себя. На вопрос, мог ли Гаврилов избежать выстрела в затылок Шутову и сохранить ему жизнь, тот сказал: «Я сделал всё, что мог. Я плохо себя чувствовал»

    www.b-g.by/news/v-breste-sudyat-aleksanda-kordyukova-kotoryiy-byil-vmeste-s-gennadiem-shutovyim-kogda-togo-smertelno-ranili-onlayn/

    ОН ПЛОХО СЕБЯ ЧУВСТВОВАЛ.
    Блть. Офицер ССО, элита ВС.
    Через неделю, когда будет стакан подымать и рычать «афицэры, афицээээры, ваше сердце пааад прицелом» — ОН КАК СЕБЯ ЧУВСТВОВАТЬ БУДЕТ?
    +6
    У нас вот как принято: только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут делиться своим мнением, извините.