Україна
  • 571
  • Дефолт на пороге? (укр.)

    16 августа 2018. ЕП, Галина Калачова

    Дефолт на пороге? Что показал анализ выполнения госбюджета




    Что происходит с государственными финансами и почему начались разговоры о дефолте, объясняет ЭП. (укр)</>

    Збій з виплатою пенсій, мінімальні залишки на єдиному казначейському рахунку, недобір за доходами, жорстка економія на видатках розвитку та заголовки у ЗМІ про можливий дефолт — так закінчилося півріччя для бюджету.

    «Все складно, тому що державні фінанси зіткнулися з трьома дефіцитами», — зазначив у розмові з ЕП головний економіст «Альфа банку України» Олексій Блінов.

    Перший — дефіцит доходів, який виник через недобір основних податків.

    Другий — гострий дефіцит ліквідності через слабкі запозичення та відсутність доходів від приватизації.

    Третій — дефіцит валютних коштів у зв'язку з відсутністю зовнішніх запозичень на фоні зростання валютних виплат за державним боргом. У перспективі фактор цього дефіциту може посилитися.

    Наскільки насправді все критично і чого чекати далі — у матеріалі ЕП.

    Секвестр, якого не сталося
    Для бюджету 2018 рік став роком, коли фіскальні прогнози почали збуватися з точністю до навпаки. З початку року він не виконується за доходами і в частині фінансування (ресурси, які йдуть винятково на погашення дефіциту).

    Саме тому замість планів переглянути бюджет за результатами першого кварталу, щоб підвищити мінімальну зарплату, тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк заговорив про його секвестр. МВФ теж радив переглянути бюджет, вказуючи на значні фіскальні ризики у доходах та видатках.

    За законом, однією з підстав перегляду бюджету є недоотримання за підсумками кварталу доходів загального фонду (ЗФ) більш ніж на 15% від запланованих. Однак підстав для секвестру виявилося недостатньо: за результатами першого кварталу недобір ЗФ за доходами становив 4,7%.

    Після відставки Данилюка риторика його наступниці, в. о. міністра фінансів Оксани Маркарової, змінилася на протилежну: секвестру не буде. Втім, результати півріччя показали, що з виконанням бюджету є проблеми і без поновлення співпраці з МВФ ситуація може погіршитись.

    Проблемні доходи
    У січні-червні 2018 року доходи державного бюджету порівняно з аналогічним періодом 2017 року зросли на 13,7%, але це менше за план. У січні-червні бюджет виконано лише на 97,8%. З основних податкових надходжень перевиконати план вдалося лише за податком на прибуток (+10 млрд грн) завдяки сплаті НАК «Нафтогаз України» 6,8 млрд грн.

    За перше півріччя недоотримані надходження за низкою статей. Причин кілька.

    Перша — зміцнення курсу гривні.Бюджет 2018 року базувався на середньорічному курсі 29,3 грн за дол, тоді як фактичний курс у першому півріччі зберігався на рівні27 грн. Це знизило надходження від податків на імпорт, зокрема від імпортного ПДВ та ввізного мита.

    У коментарі ЕП Мінфін пояснив: «Бюджетні втрати від зміцнення національної валюти частково вдалося компенсувати завдяки зростанню імпорту на 14%».

    Друга — зниження виробництва тютюну.Надходження від акцизів виявилися на 17% меншими, ніж планувалося. Причина — падіння виробництва тютюнових виробів на початку року, у тому числі через формування виробниками запасів.

    За даними Мінфіну, ситуація вирівнюється: у травні тютюнові компанії сплатили 2,3 млрд грн, у червні — 3,7 млрд грн, у липні — 4,5 млрд грн акцизу.

    Третя — скорочення імпорту газу. У першому півріччі Україна імпортувала 4,4 млрд куб м газу, що на 37% менше, ніж за цей же період 2017 року. Це позначилося на коштах від ПДВ: їх надходить менше.Цей фактор діяв і в липні.

    «За сім місяців 2018 року „Нафтогаз“ переказав до бюджету ПДВ з імпорту газу на 2,4 млрд грн менше, ніж у минулому році», — повідомив Мінфін ЕП.

    Четверта — переплати з ренти та перекази до місцевих бюджетів. Доходи від ренти виявилися меншими і за план, і за показники 2017 року.

    Частково зниження рентних надходжень у держбюджет пов'язане з тим, що з 2018 року 5% ренти йдуть до місцевих бюджетів. План не вдалося виконати, бо на початок року сформувалася переплата ренти на газ у розмірі 5,3 млрд грн.



    Що не так з видатками
    Видатки бюджету порівняно з першим півріччям 2017 року зросли на 25,4%. Це логічно: при розгляді законопроекту про держбюджет-2018 між першим і другим читаннями видатки були збільшені на 43,6 млрд грн через перегляд макропрогнозу. Проте зараз план за видаткам теж не виконується.

    За результатами півріччя видатки загального фонду виконані на 91%: з бюджету виділено 424,8 млрд грн замість 465,8 млрд грн. Непроведення видатків у повному обсязі штучно занижує дефіцит бюджету. Головні статті економії — витрати на апарати міністерств та регіональний розвиток.

    На фонд регіонального розвитку із запланованих 2 млрд грн виділено лише 28 млн грн, субвенція на розвиток охорони здоров'я у сільській місцевості не профінансована взагалі — план на півріччя становить 0,6 млрд грн.

    Рівень фінансування соціальних видатків — пенсій, медичної та освітньої субвенції місцевим бюджетам — 100% або близький до цього. У повному обсязі профінансовані субвенції на поліпшення житлових умов учасників АТО та дітей-сиріт, програма розвитку середньої освіти «Нова українська школа».

    Основна причина невиконання плану за видатками — брак ресурсу на виплату пенсій. У кінціберезня Пенсійний фонд почав виплату збільшених військових пенсій, що створило додатковий тиск на видатки державного бюджету та призвело до касових розривів у бюджеті Пенсійного фонду.

    Для їх перекриття фонд позичав кошти з Єдиного казначейського рахунку. За перше півріччя 2018 року казначейство позичило Пенсійному фонду 45,4 млрд грн.Позички Пенсійного фонду суттєво спустошили ЄКР.

    1 серпня 2018 року там залишилося 1,99 млрд грн. Це найгірший показник з лютого 2014 року, коли на рахунку було 108,1 тис грн. «Нуль» на ЄКР означає, що держава не може фінансувати свої видатки і розраховуватися з боргами.

    ЄКР — консолідований рахунок, відкритий Державній казначейській службі (ДКС) в НБУ. Це основний рахунок, з якого проводяться операції державного та місцевих бюджетів, фондів державного соціального страхування.

    Кошти на ЄКР — це своєрідна фінансова подушка безпеки держави. Залишок на рахунку дає розуміння, скільки коштів є у держави для виконання її функцій.

    Порожній ЄКР — це дефолт країни.

    Мінфін спробував зняти напругу. Маркарова заявила, що на гривневному ЄКР справді було 2 млрд грн, однак на валютних рахунках ДКС лежав еквівалент 20,9 млрд грн. У стандартному звіті ДКС ця сума не відображається.

    «Невиконання запланованих на перший квартал 2018 року запозичень у розмірі 56 млрд грн є головною причиною низького рівня гривневого ЄКР, але загальна ліквідність достатня, і ситуація під контролем», — запевнила Маркарова.

    Дефолту не буде?
    Не обов'язково. Певні рішення уже ухвалені — в короткостроковій перспективі вони допоможуть вирівняти ситуацію.

    По-перше, залишки ЄКР поповняться завдяки достроковому погашенню боргу ФГВФО перед Мінфіном, 5,5 млрд грн, та переказу дивідендів «Нафтогазом»: по 0,5 млрд грн у серпні та вересні і по 8 млрд грн у листопаді та грудні.

    По-друге, у серпні Мінфін залучив понад 14,5 млрд грн на внутрішньому ринку завдяки випуску ОВДП, що дозволить здійснити найближчі боргові виплати.

    По-третє, восени очікується падіння гривні, що частково вирівняє курсові втрати бюджету від податків з імпорту.

    Утім, перелічені рішення та фактори — це гасіння пожежі і спроби вирівняти ситуацію у складних умовах. Проблема залишається: Мінфіну потрібно розрахуватися із зовнішніми та внутрішніми боргами. Ці суми значні.

    За словами економіста Олексія Блінова, з точки зору гривневого боргу навантаження на державні фінанси у серпні-вересні середнє.

    «Якщо у 2018 році на погашення та обслуговування гривневих ОВДП потрібно в середньому 11,3 млрд грн на місяць, то в серпні таке навантаження становить 10,7 млрд грн, а у вересні — лише 4,7 млрд грн», — зазначає експерт.

    Найбільша проблема для Мінфіну — зовнішній борг."«Викликом для держави є перспектива різкого скорочення валютного запасу в умовах відсутності зовнішніх запозичень. Частково проблема пом'якшується розміщенням валютних ОВДП, але їх обсяг недостатній», — зазначає Блінов.



    Тут головне — продовження програми з МВФ та отримання найближчим часом п'ятого траншу. Фактор фонду зумовить два сценарії розвитку подій.

    Перший — Україна отримає транш МВФ, що дозволить їй вийти на зовнішні ринки, закрити діру у фінансуванні дефіциту (кошти підуть на поповнення золотовалютних резервів НБУ, але Україна зможе вийти на зовнішні ринки і виконати план із зовнішніх запозичень), і своєчасно розрахуватися з боргами.

    Відновитися переговори з МВФ можуть 6 вересня, коли в Україну прибуде місія МВФ для оцінки економічної політики та визначення перспектив cпівпраці.

    Другий — Україна у 2018 році не отримає 1,9 млрд дол від МВФ. Продовження паузи у відносинах з кредитором унеможливить вихід України на зовнішні ринки на вигідних умовах. Для розрахунку з боргами у неї буде дві опції: запозичувати на внутрішньому ринку або скористатися ресурсами Національного банку.

    «Скористатися ресурсами НБУ» можна по-різному. Наприклад, НБУ продасть Мінфіну валюту на виплату боргів із золотовалютних резервів або увімкне «друкарський верстат». Обидва варіанти залежать голови НБУ Якова Смолія, який, за даними джерел ЕП, не схильний давати кошти.

    Своєю чергою, очікування міжнародних інвесторів тривожні.

    «Без співпраці з МВФ очікується прискорене падіння курсу гривні та виснаження золотовалютних запасів.

    За цього сценарію ми очікуємо, що Нацбанк дозволить послаблення гривні й надалі підвищуватиме облікову ставку», — сказано у прогнозі Morgan Stanley, який є в розпорядженні ЕП.

    За цього сценарію можливі нові труднощі з фінансуванням пенсій.

    «У грудні Мінфін традиційно фінансує 50% січневих пенсій. У бюджету можуть виникнути труднощі з ліквідністю, й авансові виплати доведеться перенести на січень», — прогнозує керівниквідділу досліджень Concorde Capital Олександр Паращій.

    Що дозволить уникнути повторення ситуації?

    Перше — залишатися в програмі МВФ. Співпраця з кредитором гарантує виконання плану із зовнішніх та внутрішніх позик для фінансування дефіциту бюджету, а також є бенчмарком для інших МФО та приватних інвесторів.

    Друге — підвищувати соціальні видатки, орієнтуючись на реальні можливості економіки. Показники бюджету-2018 не дозволяли підвищувати соціальні стандарти, однак прем'єр-міністр Володимир Гройсман ухвалив рішення про підвищення пенсій військовим. До того ж, це було зроблено «заднім числом».

    Третє — планувати бюджет на реалістичних показниках доходів з мінімальними фіскальними ризиками.

    Четверте — активізувати приватизацію. У бюджети закладаються мільярдні надходження від продажу майна, але ці плани не виконуються. Востаннє план від приватизації було виконано у 2011 році завдяки продажу «Укртелекому».




    Be or not to be?

    t.me/live_in_ukraine/1807

    За 2018-2022 годы Украине предстоит выплатить по внешним обязательствам 28,7 млрд:

    2018 год – 2,586 млрд долл. США (1,113 млрд основной долг и 1,473 млрд обслуживание);

    2019 год – 6,467 млрд долл. США (4,729 млрд основной долг и 1,738 млрд. обслуживание);

    2020 год – 6,884 млрд долл. США (5,0 млрд основной долг и 1,884 млрд обслуживание);

    2021 год – 6,342 млрд долл. США (3,925 млрд оновной долг и 2,417 млрд обслуживание);

    2022 год – 5,447 млрд долл. США (3,076 млрд основной долг и 2,371 млрд обслуживание.

    26 комментариев

    avatar
    В общем, все идет так, как предсказал Аслунд в феврале 2018. Вопрос лишь в том, удастся ли избежать дефолта до смены власти в 2019, или дефолт, либо его приближение заставит-таки украинских воров всерьез сотрудничать с МВФ.

    — Я не думаю, що до президентських виборів 2019 року МВФ чи Євросоюз надаватимуть Україні фінансування. Я не думаю, що президент Порошенко чекає грошей МВФ.

    Ми бачили, що у вересні Україна розмістила єврооблігації на 3 млрд дол під 7,375% річних, але необхідних реформ не відбувається. Україна буде розміщувати облігації на європейському ринку, доки не трапиться фінансова криза.

    Якщо ж Україну спіткає фінансова криза, вона буде повністю спричинена українськими можновладцями.


    Тож деякий час можна продавати євробонди. У 2018 році Україна, напевне, зможе продати облігацій на кілька мільярдів доларів.

    Справа в тому, що така політика — це стратегія уникнення економічного зростання. Хтось запитає, чому високопосадовці можуть бути зацікавлені в уникненні економічного зростання.

    Відповідь така: вони живуть на прибутки з монополій. Вони отримують прибутки, бо контролюють економіку. Якщо в економіки багато інвесторів, топові чиновники матимуть менше контролю над економікою, тоді зникнуть прибутки і вони стануть біднішими.



    — Тобто ви думаєте, що вони радше переплатять за облігації, ніж візьмуться до боротьби з корупцією?

    — Саме так, бо вони зацікавлені в корупції, вони з неї живуть.

    bramaby.com/ls/blog/ukraine/8603.html
    0
    avatar
    а у нас, интересно, что в данный момент твориццо? какова тенденция? 2-3-кратный девальвец приближаеццо? или обойдемся малой кровью, на 2.5 остановимся?
    0
    avatar
    В Беларуси проблемы (вплоть до дефолта) возможны в 2019. Во-первых, надо много выплачивать по кредитам (а если новых не дадут или дадут недостаточно?). Во-вторых, поднимется цена нефти из РФ ближе к мировой.

    Но если Луке дадут N миллиардов в долг за поцелуи, будете по-прежнему бултыхаться на более-менее нынешнем уровне.
    0
    avatar
    Но если Луке дадут N миллиардов в долг за поцелуи
    за поцелуи или там за что, как там хотят наши «братья» роиссяне, но пусть дают, не жилят. их все равно не спасут какие-то там жалких 2 (лучше 3) ярда. а нам — поддержка штанов какая-никакая.
    0
    avatar
    В Беларуси проблемы (вплоть до дефолта) возможны в 2019.
    да дефолт, вроде как, для рядовых членов общества мало чем страшен. пусть уже бакс по 2,5 делают, а не тянут кота. а то потом как перестабилизируют зайца — так придется в три раза девальвировать. знаем, плавали. а вообще, как-то поднадоело все время по этому поводу париться. как любит повторять пан Обыватель: чем хуже — тем лучше. так вот пусть становится хуже, но только до «очерченных» мною границ бакса в 2.5.
    0
    avatar
    Если муж зарабатывает именно в валюте (как сказано вами ниже) и намного больше вас (как можно предположить, хоть и рискуя ошибиться), то вашей семье выгодна постоянная девальвация белрубля. Ибо цены на еду и коммуналку будут отставать от курса.
    0
    avatar
    Если муж зарабатывает именно в валюте (как сказано вами ниже) и намного больше вас
    все верно. но девальвация постоянная не выгодна. потому как вот это ваше предположение не верно:

    Ибо цены на еду и коммуналку будут отставать от курса.
    не-не, они очень даже стараются не отставать, держаться где-то поблизости. а иногда и резво опережать.

    стабильнасЦЬ какая-никакая должна быть.
    0
    avatar
    только до «очерченных» мною границ бакса в 2.5
    смеху варта. девальвация по-белорусски — это в разы… так что смело умножайте на 3-4 или как в 99-м на 10…
    0
    avatar
    смеху варта. девальвация по-белорусски — это в разы…
    посмотрим. хотя в разы сейчас не верится. скоро же вроде выборы. подсластить жизнь элехтората сложновато будет при этакой-то пилюле от властей.
    0
    avatar
    скоро же вроде выборы
    Боенх и табор уходит в небо. Отдуваться будет степашка.
    0
    avatar
    Боенх и табор уходит в небо.
    это пока всего лишь мечты. а что после выборов, если как всегда 86%-92% процента нарисуют, будете говорите?
    0
    avatar
    скоро же вроде выборы.
    кругом враги! и почти все дружно сплотятся
    0
    avatar
    Какой дурак пойдет выбираться в пустыню в которой уже даже песка не натыришь?
    0
    avatar
    уже даже песка не натыришь
    всё-то вы о материальном думаете :)
    0
    avatar
    с другой стороны, надоело баксы на жизнь по дешевке сдавать.
    0
    avatar
    скупать надо, а не сдавать. что за расточительство семейных золотовалютных резервов? :U
    0
    avatar
    скупать надо… что за расточительство семейных золотовалютных резервов?
    у нас в семье разделение труда: муж зарабатывает баксы, а я сдаю их на жизнь. что все скупать да скупать? не, это дело хорошее, я сама за «скупать», но ведь иногда душа праздника просит.
    0
    avatar
    скупать надо, а не сдавать
    Это третья стадия беларуской нищеты. Скупать не предусмотрено.
    0
    avatar
    сдавать… Это третья стадия беларуской нищеты.
    это точно.
    0
    avatar
    Наприклад, НБУ продасть Мінфіну валюту на виплату боргів із золотовалютних резервів або увімкне «друкарський верстат».
    Официальные международные резервы Украины на 31 июля 2018 (млн. долл. США)
    1. В иностранной валюте 15882,99 89.49%
    a. Ценные бумаги 14056,41 79.20%
    b. Валюта и депозиты 1826,58 10.29%
    2. Резервная позиция в МВФ 0,34 0.00%
    3. СПЗ 906,35 5.11%
    4. Монетарное золото 957,99 5.40%
    index.minfin.com.ua/finance/assets/

    Те в ЗВР валюты — только 1,8 млд долл. НБУ, продав недавно 700 млн долл, ступил на край дефолта, тк населению Украины ни ценные бумаги, ни СПЗ не продашь, да и золото ???.. Именно поэтому такие прогнозы
    "«Без співпраці з МВФ очікується прискорене падіння курсу гривні та виснаження золотовалютних запасів. За цього сценарію ми очікуємо, що Нацбанк дозволить послаблення гривні й надалі підвищуватиме облікову ставку», — сказано у прогнозі Morgan Stanley, який є в розпорядженні ЕП."
    Именно поэтому НБУ недавно занял 700 млн долл под 9,2% и собирается занимать ещё, если не получит денег от МВФ — без этого займа «живого» резерва было бы ок 1 млд долл.

    Так что, несмотря на деньги гастарбайтеров (в этом году ожидают 11 млд долл) подушка безопасности под попой НБУ очень тонкая, а политика — тупиковая: сотрудничество с МВФ означает выполнение его требований, а это в частности, рост тарифов на газ для населения до 9-13 грив за куб = 0,3-0,45 дол/куб. Для сравнения — в 2013 был 0,1 дол за куб. index.minfin.com.ua/tariff/gas/2010-08-01
    При этом цена импортного газа для Украины снизилась с ок 400 дол/тыс куб в 2013 до 267 дол/тыс куб, те на треть.

    Последствия понятны -> рост цен ЖКХ -> необходимость роста субсидий для населения -> увеличение дыры в бюджете -> для её затыкания нужны новые займы -> опять договор с МВФ, -> начинай сначала…

    Кроме того, формируется единый польско-украинский рынок труда — в Польше работает 9 млн украинцев, из них 3 млн постоянно, ЗП в Польше превышают украинские в 2-3 раза. Последствия — на Украине дефицит рабсилы, растут ЗП для менее квалифицир рабсилы, в разы превосходя рост производительности.
    Итого: планы по снижению инфляции разбились об реальность.

    В общем, развитие «молдавизации» Украины и соотв — закрепления на последних местах по доходам в Европе.
    0
    avatar
    Всё, что есть 1.8 ярда кэшем, остальное какие то мутные папирки, ну которыми никто почему то не хвастается, то есть лучше не трогать. Отсюда брали судорожно 700млн под 9.1 на год. 14 снт кстати по 3 ярдам Раше гос. долга окончательное решение в городе Лондоне.
    0
    avatar
    НБУ недавно занял

    государство (правительство), а не НБУ
    0
    avatar
    НБУ недавно занял

    государство (правительство), а не НБУ
    Спасибо, верно — занял минфин. Полагаю, существенно картину не меняет.
    Тем более что официально «Эта операция позволит Украине удовлетворить свои краткосрочные потребности в валютной ликвидности», те поддержка штанов, но не у НБУ, а у Минфина.
    0
    avatar
    АХРИНЕТЬ!

    Министерство по делам переселенцев… юзая на это деньги переселенцев… подало в суд на переселенку… за ее критику бездействия министерства в интересах переселенцев… чтобы доказать, что министерство переживает за переселенцев… и все это за налоги с переселенцев!

    t.me/live_in_ukraine/1840
    0
    avatar
    Остатки средств на Едином казначейском счете на 1 сентября 2018 года увеличились до 27,085 миллиарда гривен по сравнению с 1,99 миллиарда на начало августа.

    Напомним, что в сентябре 2017 года остатки средств на ЕКС составляли 63,151 млрд грн.

    www.epravda.com.ua/rus/news/2018/09/3/640145/
    0
    avatar
    Экономика растет, однако Украина имеет долг, который сама не может выплатить, поэтому надо выходить на внешние рынки и сотрудничать с МВФ. Невыполнение условий Международного валютного фонда поставит Украину на грань дефолта.

    Об этом заявил премьер-министр Украины Владимир Гройсман…

    Миссия МВФ приехала с визитом в Киев 6 сентября. По итогам визита будет принято решение о выделении транша.

    Ключевым условием для получения транша от МВФ является повышение цен на газ для населения до рыночных. Премьер-министр Владимир Гройсман заявил о готовности к такому шагу.

    www.pravda.com.ua/rus/news/2018/09/8/7191455/
    0
    У нас вот как принято: только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут делиться своим мнением, извините.