Україна
  • 770
  • Непотопляемый Аваков



    3.2.2020. Carnegie, Константин Скоркин

    Незаменимый Аваков

    Как глава МВД становится самым могущественным политиком Украины

    Украинское правительство у власти всего полгода, но уже в кризисе. Его глава Гончарук едва не ушел в отставку из-за публикации записей, где он нелицеприятно отзывается о президенте Зеленском, молодых реформаторов жестко критикуют в парламенте и в СМИ, ходят слухи, что некоторых министров могут скоро уволить за невыполненные KPI.


    Премьер-министр Украины Гончарук написал заявление об отставке
    17.01.2020 graniru.org/Politics/World/Europe/Ukraine/m.278187.html

    Премьер-министр Украины Алексей Гончарук написал заявление об отставке. Об этом он сообщил в Фейсбуке.

    «Я пришел на должность — выполнять программу президента. Он для меня является образцом открытости и порядочности. Однако, чтобы исключить какие-либо сомнения относительно нашего уважения и доверия к президенту, я написал заявление об отставке и передал его президенту с правом внесения в парламент», — написал Гончарук.

    Премьер отметил, что опубликованные в интернете файлы, смонтированные из фрагментов записей совещаний в правительстве, «искусственно создают впечатление», что Гончарук и его команда не уважают президента. «Многим группам влияния, которые стремятся получить доступ к финансовым потокам, выгодно, чтобы так выглядело. Но это неправда», — заверяет он.

    Вечером Зеленский встретился с Гончаруком. Он не принял отставку чиновника. «Я получил от вас заявление сегодня об увольнении и, в связи с последними конфликтными ситуациями, или со скандалами, как угодно, скажем так, с очень неприятной ситуацией. Вы знаете, какое у меня к вам личное отношение и личное отношение к вашему молодому правительству. Я подумал, и мне кажется, что так будет правильно, я решил дать вам шанс и шанс вашему правительству, если вы решите некоторые моменты, которые сегодня очень важны и очень волнуют наше общество», — сказал Зеленский.

    Вечером 15 января в сети были опубликованы аудиозаписи с совещания, в котором участвовали Гончарук, министр финансов Оксана Маркарова, первый заместитель председателя Национального банка Украины Екатерина Рожкова, заместитель руководителя Офиса президента Юлия Ковалив и другие чиновники. На записях Гончарук, в частности, говорит, что у Зеленского «очень примитивное понимание экономических процессов», а сам он — «полный профан в экономике».

    ГОНЧАРУК

    17-й прем'єр-міністр України. Наймолодший прем'єр в історії України. Посів посаду 29 серпня 2019 року, коли йому було 35 років.

    www.pravda.com.ua/tags/goncharuk/

    Спокойным среди этих бурь остается только глава МВД Арсен Аваков, хотя его назначение в новый Кабмин вызвало в свое время наибольшие споры. Полгода назад Зеленский под огнем критики пообещал, что выходец из предыдущего правительства Аваков назначен лишь временно. Но отведенные одиозному министру шесть месяцев уже прошли, а его позиции только укрепились. К своему статусу главного долгожителя украинской власти он постепенно добавляет статус главного гаранта ее стабильности.

    Гарант стабильности
    Депутата от партии «Батькивщина» Арсена Авакова назначали министром внутренних дел еще в начале 2014 года, в разгар послереволюционных кадровых перестановок. Тогда никто не думал, что он останется на посту так надолго, успешно пересидев всех премьер-министров и самого президента Порошенко. Тем более что незадолго до назначения Аваков вообще был вынужден жить в Европе, где скрывался от преследований со стороны Януковича. Однако свержение старого противника открыло Авакову дорогу на вершины власти.

    Новый глава МВД сумел превратить одно из наиболее одиозных ведомств в личный политический проект. Его важным ноу-хау стало то, что он привлек к сотрудничеству националистических активистов, превратившихся после Майдана во влиятельную силу. Министр примирил полицию и уличных ультрас после жестоких побоищ между ними во время революции.

    Результатом этого примирения стала идеологически мотивированная и преданная Авакову Национальная гвардия. Когда президент Зеленский попытался изъять Нацгвардию из ведения МВД, то натолкнулся на вежливое, но твердое противодействие министра и был вынужден отступить.

    В то же время Аваков жестко подавлял активность тех же националистических активистов, когда те действовали несанкционированно и усиливали хаос в послемайданной Украине. Тут можно вспомнить ликвидацию сотрудниками МВД полевого командира Сашко Билого, которая ясно показала, что народная атаманщина не пройдет.

    Авакову удалось провести в МВД ряд серьезных реформ – например, создать новую полицию в стиле грузинских преобразований Саакашвили (хотя с самим экс-президентом отношения у Авакова не сложились) и почистить кадровый состав от коррупционеров.

    Аваков одним из первых стал активно использовать фейсбук для коммуникации с обществом, заслужив репутацию министра-блогера и задав тренд на повышение роли соцсетей в украинской политике.

    Несомненно, что для укрепления своей власти Аваков активно использовал и старые, проверенные методы: служебные возможности по сбору компромата. В кулуарах украинской власти говорят о том, что у министра на каждого собрана папочка.

    Репутации министра не смогли всерьез повредить ни скандал с закупкой семейными фирмами рюкзаков для зоны АТО по завышенным ценам, ни журналистские расследования о том, что главный полицейский продолжает активно заниматься бизнесом и крышует нелегальные промыслы. В 2016 году Генпрокуратура даже открывала на Авакова уголовное дело, закрытое, впрочем, всего через два дня.

    Из скандалов Аваков выходил только сильнее, накопленное неформальное влияние перевешивало одиозность и усиливало его неприкасаемость. К тому же Аваков не стремится к карьере публичного политика, оставаясь сильным и хитрым аппаратным игроком, востребованным на крутых политических поворотах.

    При прошлом президенте Аваков считался одним из столпов правительства, контролировавшим всю квоту от партии Народный фронт. Эта партия не пережила пятилетку Порошенко, распавшись в 2019-м, но сам Аваков остался на плаву. Ведь на закате эпохи Порошенко он сыграл важную роль гаранта преемственности власти – во время избирательной кампании занял нейтральную позицию и сумел провести страну через сложные выборы, не допустив, чтобы политические страсти вырвались из-под контроля.

    Благодаря этим заслугам Аваков и оказался востребован новой властью. Впрочем, в новое правительство его взяли на испытательный срок, «под личную ответственность» Зеленского.

    Из временного в незаменимые
    После победы Зеленского Аваков очень скоро из временного министра превратился в незаменимого. Он быстро установил контакты с ближайшим окружением нового президента и стал одним из самых влиятельных людей в вопросах безопасности и даже внешней политики. Главу МВД даже включили в состав делегации на парижский саммит «нормандской четверки», где он успешно солировал как ключевой спикер, охотно делясь с прессой закулисными подробностями переговоров.

    Аваков жестко отбил все попытки новой команды вмешиваться в его вотчину: заблокировал передачу Нацгвардии из подчинения МВД в прямое ведение президента, не допустил назначения в министерство новых заместителей в качестве комиссаров президентской администрации, на чем настаивал ее глава Андрей Богдан.

    «Украинская правда», анализируя связи Авакова с ближним кругом Зеленского, отмечает, что у министра сложились хорошие отношения с первым помощником президента Сергеем Шефиром, бывшим совладельцем «95-го квартала». У Шефира нет политических амбиций, но он обладает значительным влиянием на президента: в своем интервью он утверждал, что получил свой пост для того, чтобы играть роль «совести президента», сдерживая того, если тот увлечется.

    Деловые отношения у Авакова сложились и с куратором внешней политики Андреем Ермаком, рост влияния которого отмечают украинские СМИ. Впрочем, с главой администрации Богданом, пытавшимся ограничить полномочия главы МВД, Аваков явно не в ладах.

    Помимо МВД, в правительстве Аваков имеет влияние на Министерство инфраструктуры, которое возглавляет его протеже Владислав Криклий. В 2014–2015 годах Криклий был советником Авакова, а затем руководил ликвидацией ГАИ и созданием нового Главного сервисного центра МВД, предлагавшего прозрачные и упрощенные услуги для автовладельцев (работу новых сервисных центров МВД признали одним из главных достижений Украины в сфере реформирования госорганов).

    Людей, близких к Авакову, можно найти и в других ведомствах – например, службой безопасности в НАК «Нафтогаз» руководит его бывший советник Константин Пожидаев. Другая его бывшая советница, Ирина Ефремова стала членом нового состава ЦИК Украины.

    Есть своя группа поддержки у Авакова и в парламенте, как среди «слуг народа», так и в объединениях внефракционных депутатов, прежде всего в группе «За майбутне», сформированной выдвиженцами Коломойского.

    Особые отношения Авакова и Игоря Коломойского как самого близкого власти олигарха стоят отдельным пунктом в перечне сильных сторон министра внутренних дел. Это союз двух равнозначных по весу фигур. «У нас боевое содружество», – говорил олигарх в одном из интервью.

    Пакт Авакова и Коломойского во время президентских выборов помог успешной смене власти, и их плодотворное сотрудничество, без сомнения, продолжается. И олигарх, и министр убеждены, что во время кризиса 2014 года именно они смогли отстоять само существование Украины и теперь воспринимают страну как свою вотчину, которой они не хотят делиться ни с Западом, ни с Россией.

    Не забывает Аваков и о своем родном регионе – Харьковской области, где он начинал карьеру как политик и бизнесмен, а при президенте Ющенко был губернатором. Нового губернатора Харьковщины молодого юриста Алексея Кучера называют выдвиженцем Авакова (ранее он был адвокатом сына Авакова, а затем стал мажоритарным депутатом от области, выдвигаясь под брендом «Слуги народа»). До этого глава МВД сумел пролоббировать назначение своего человека на пост прокурора области.

    Одна из задач Авакова в Харькове – убрать во время местных выборов, которые пройдут этой осенью, многолетнего мэра города Геннадия Кернеса, с которым у него давняя вражда. Кернес, когда еще был в команде Януковича, активно участвовал в преследованиях Авакова-оппозиционера, а затем обвинял министра в организации покушения на свою жизнь.

    Министр с синдромом Путина
    Аваков – главный силовик в правительстве, и его влияние продолжает расти. Сейчас, когда правительство готовит непопулярную земельную реформу, чреватую новыми майданами, роль МВД как гаранта внутриполитической стабильности усиливается.

    Под эти нужды Аваков планирует расширять свои полномочия (сейчас под рукой Авакова как главы МВД, помимо полиции и Нацгвардии, находятся пограничники, миграционная служба и служба по борьбе с чрезвычайными ситуациями). Например, в Верховной раде зарегистрирован законопроект, предусматривающий создание Нацгвардией собственной военной разведки с секретным бюджетом и полномочиями на проведение спецопераций за пределами Украины.

    Если закон примут, Аваков получит свою личную спецслужбу, расширяющую его влияние за пределы страны (проект уже одобрен парламентским комитетом по обороне). А украинский Центр противодействия коррупции в своем докладе сообщает, что Аваков также стремится взять под свой контроль и независимые антикоррупционные органы.

    То, что Аваков концентрирует в своих руках столько полномочий и силовых ресурсов, у многих вызывает опасения. Экс-нардеп Сергей Лещенко в 2016 году называл его «министром с синдромом украинского Путина», готового ответить на хаос в стране своей диктатурой. Но если такие амбиции у Авакова и есть, то он предпочитает их держать при себе.

    Сейчас Аваков занимается двумя важными президентскими поручениями – борьбой с нелегальным игорным бизнесом и проведением расследования по делу убийства журналиста Павла Шеремета. По последнему кейсу ставки для министра очень высоки – раскрытие резонансного преступления было одним из предвыборных обещаний Зеленского.

    На данный момент подозреваемыми по делу проходят несколько ветеранов АТО, а ход расследования вызвал негативный резонанс: националистические активисты и люди Порошенко обвиняют власть в попытках дискредитировать патриотическое движение, а СМИ указывают на многочисленные нестыковки в материалах дела. Глава парламентского комитета по правоохранительной деятельности Денис Монастырский уже заявил, что если дело Шеремета развалится, то это может стоить Авакову поста министра.

    Еще одна токсичная тема для Авакова то, что он упоминается в материалах по импичменту Трампа. Лев Парнас, работавший на адвоката Трампа Рудольфа Джулиани, дважды обращался к Авакову за помощью с организацией визита Джулиани, чтобы тот мог собрать компромат против семьи Байдена. Впрочем, министр давал уклончивые ответы, а потом и вовсе вышел из общения.

    Имиджу Авакова на Западе вредит и его покровительство ультраправой организации Нацкорпус «Азов»: 39 американских конгрессменов выступили с требованием признать организацию террористической после того, как всплыли связи украинских ультраправых с единомышленниками на Западе.

    Однако, несмотря на нападки критиков, позиции Авакова остаются крепкими. Вплоть до того, что стали поговаривать о его возможном назначении премьер-министром. Такие перестановки наверняка понравились бы Коломойскому, у которого плохие отношения с нынешним премьером Гончаруком, но сам Аваков вряд ли готов уходить из насиженного кресла, дающего широкие официальные и еще большие теневые возможности.

    Место премьера в условиях усилившейся президентской вертикали и реформ, проходящих в «турборежиме», не так уж и привлекательно. К тому же, по данным центра Разумкова, у Авакова высокий антирейтинг, достигающий 53%, что усложняет самостоятельную политическую карьеру.

    Но самое главное – Аваков пользуется доверием президента, который все больше чувствует себя в одиночестве на фоне распрей в команде. Зеленский нуждается в Авакове – человеке, связанном с теневой стороной украинского глубинного государства, перед которой часто бессильны молодые реформаторы. Нуждается так же, как экранный двойник Зеленского Голобородько из сериала «Слуга народа» нуждался в помощи прожженного политикана Юрия Ивановича. А всесильный министр готов поступиться личными амбициями, чтобы стать неформальной, но зато главной опорой власти. Но только до тех пор, пока сам молодой президент пользуется доверием и популярностью в стране.



    12.12.2019. УП. Роман Романюк, Роман Кравець (сокращено, ссылки не копировал)

    Другий термін Авакова

    Як міністр часів Порошенка став незамінним при Зеленському

    Этот текст месячной давности во многом о том же, что и копипаста из Carnegie. Но подробнее. — Vogel

    Президент постійно повторює, що дав уряду час до Нового року. З початком 2020-го може настати і час перших кадрових ротацій в уряді Гончарука.

    Є міністри, під якими крісла хитаються уже. Але є й непорушні. Перш за все, мова про главу МВС Арсена Авакова.

    Його «тимчасове» призначення на 6 місяців, як переконував лідер «Слуги народу» Давид Арахамія, потихеньку добігає кінця.

    От тільки за місяці роботи з новим президентом Аваков перетворився з людини, яку дозволяв собі критикувати прем'єр Гончарук, на повноправного члена нової команди.

    «Ми б, може, і хотіли замінити Авакова, але ким? Та і для чого?» – розводить руками один із керівників Офіса президента в розмові з УП.

    Як главі МВС вдалося переконати президента Зеленського у своїй незамінності, та який вплив зараз має Арсен Аваков, розбиралась «Українська правда».

    Роль і позиція: «Магістр Йода»
    Ще рік тому Арсен Аваков був одним з двох найвпливовіших людей в українській політиці. Коли кандидат в президенти Зеленський критикував чинну на тоді владу, половину цієї критики він міг би сміливо віднести на адресу Арсена Борисовича. За рівнем впливу на прийняття рішень у країні мало хто міг змагатися з главою МВС.

    Він, без перебільшення, був одним зі стовпів попередньої влади. Він – єдиний із так званої «стратегічної дев'ятки» Порошенка, хто зумів зберегти свою посаду.

    Але хоч за нової влади людина у кріслі міністра внутрішніх справ не змінилась, політична реальність, в якій вона опинилась, зазнала приголомшливих змін.

    До цього Аваков контролював усю квоту міністрів «Народного фронту» і був ледь не другим прем'єром. Після зміни влади він став рядовим членом Кабміну без політичної підтримки.

    Ба більше, усі нові члени уряду мають за собою монобільшість в парламенті, яка їх делегувала і може підтримати чи знести. А політичної сили, яка б заступилась за Авакова, не існує. Образно кажучи, він міністр у повітрі.

    Перед призначенням уряду була всього одна людина, готова публічно поручитись за вічного главу МВС. І цього вистачило. Адже тією людиною був президент Володимир Зеленський.

    Тобто зараз, яким би впливовим не залишався глава МВС, його збереження на посаді повністю залежить від волі президента. І Арсен Борисович свідомий цієї ситуації.

    За тих півроку, що Володимир Зеленський при владі, глава МВС зробив усе необхідне, щоб налагодити пряму комунікацію з президентом і спробувати стати головним безпековим радником при ньому.

    Щоб зрозуміти, чому новий президент погодився на збереження Авакова, необхідно усвідомлювати, що той міг йому запропонувати.

    По-перше, в ході виборчої кампанії між Зеленським і главою МВС була домовленість: міністр забезпечує чесні вибори, а новий президент гарантує йому збереження в обоймі. І обоє підкреслено свої зобов'язання виконали.

    Аваков досить демонстративно переслідував штабістів Порошенка під час кампанії за найменші порушення. Зеленський не менш демонстративно, під «особисту відповідальність» вписав Арсена Борисовича у склад нового уряду.

    Як розповідають в оточенні Зеленського, він дуже цінує, коли його партнери дотримуються слова, і намагається тримати своє слово у відповідь. Кому б воно не було дане: хоч Авакову, хоч Путіну.

    Крім домовленості, Аваков міг запропонувати Зе величезний досвід і вплив. Він став єдиним з попередньої влади, у кого не було відкритих конфліктів ні з ким із нової влади.

    Будучи досить одіозним в очах активістів, Аваков залишався «надійним партнером», скажімо, для таких людей, як посол США Марі Йованович. І коло таких «партнерів» у глави МВС було широчезне.

    Соратники колишнього президента в неофіційних розмовах скаржаться, що у Авакова "є папочка на кожного".

    «Йому у цьому дуже допомагав Ігор Купранець (колишній заступник глави Нацполіції, очолював Департамент захисту економіки – УП). У нього всі на прослушці були. Тому в Авакова на всіх є компромат. І він вміє ним розпоряджатись», – розповідає УП один з колишніх високопоставлених правоохоронців.

    Іншим активом Авакова залишаються добрі стосунки з лідерами добровольчих батальйонів. Можливо, глава МВС і не може прямо ними командувати у своїх політичних іграх, але у нього точно найбільше шансів домовитись з тим же «Нацкорпусом» чи іншими структурами.

    Ну, і головне, чим багаторічний глава МВС міг підкупити Зеленського – це можливість одразу забезпечувати порядок. Будь-який новий міністр мусив би спершу вибудовувати стосунки з Нацполіцією, Нацгвардією і рештою підрозділів, і не факт, що ситуація у країні не вибухнула б десь в процесі.

    Усі описані фактори мали свій ефект. Глава МВС не просто залишився на посаді. Поступово він зумів прописатись у списку тих, чию думку хоче знати новий президент.

    Його кличуть на всі безпекові наради, він один із тих, хто формує і формулює безпековий порядок денний, він має дуже тісний контакт з новим секретарем РНБО…

    Врешті, Авакова включили у склад делегації на «Нормандський саміт», хоч усі попередні рази обходилось без глави МВС. Аваков у Парижі став ледь не головним ньюзмейкером, коментуючи переговори, поки пресслужба ОП тримала незрозуміле мовчання.

    Він був незвично збуджений і діловитий. Міністр отримав доступ до частини зустрічей, але охоче переповідав деталі переговорів, мабуть, зі слів інших членів делегації. Наприклад, про те, як начебто здали нерви у Суркова, чи репліку Зеленського до Лаврова з проханням «не кивати головою».

    І хай Авакова «не підпускали близько до Путіна», але сама його присутність там була промовистою.

    На що впливає Аваков. Темна сторона сили
    Зазвичай міністр старається говорити з президентом без посередників.

    Такі довірливі стосунки між міністром і президентом почались не тиждень тому.

    «Ще на початку літа Аваков прийшов до Зеленського і каже: „Це, це і це – червоні лінії, за які не можна переходити“. І після відповіді Зеленського по всіх пунктах Арсен Борисович лишився спокійним. Зради не буде », – розповідав УП співрозмовник з оточення міністра внутрішніх справ кілька місяців тому.

    Іншим хорошим другом в ОПУ для Авакова виявився Сергій Шефір – перший помічник президента, а в минулому бізнес-партнер Зеленського у студії «Квартал 95». Дружба міністра з першим помічником президента пояснюється кількома речами.

    По-перше, у Шефіра немає владних амбіцій і йому страшенно не подобається в ОПУ.

    По-друге, Шефір є однолітком Авакова – їм обом по 55 років, у них багато спільних тем для розмов, вони розуміють жарти одне одного. Крім того, Шефір не Богдан.

    З останнім у міністра відносини не склалися. Це не можна назвати відкритим конфліктом – між міністром і главою ОПУ склалося непублічне взаємне несприйняття.

    Тому Богдан був чи не єдиним, хто хотів, щоб Зеленський поводився з Аваковим жорсткіше, особливо, коли міністр замінив своїх заступників на своїх же людей. Хоча на Банковій планували призначити йому у заступники мінімум 50% нових людей.

    У владі зараз важко знайти людину, в якої легкі відносини з керівником ОПУ. На відміну від більшості чиновників, Богдан досить різкий, прагматичний, часом надто гострий у висловлюваннях.

    Керівник МВС уважно спостерігає як зростав вплив Богдана на всі гілки влади. Але сам під цей вплив не пішов.

    Більше того, щопонеділка в Офісі відбуваються «планірки на Банковій», куди приходять майже всі міністри. Крім Авакова.

    Не завжди бачить главу МВС на своїх нарадах і прем'єр Олексій Гончарук.

    За даними УП, міністр внутрішніх справ досить критично ставиться до роботи самого прем'єр-міністра. В основному – через неорганізованість та відсутність досвіду керування складними системами.

    Ще до призначення Гончарук чудово розумів і розуміє зараз масштаб і небезпечність Авакова. І, за даними УП, досить ревно ставиться до проявів активності глави МВС. Прем'єр намагається бути акуратним і обережним у відносинах з міністром.

    Щось схоже робить і Аваков. На засіданнях Кабміну він не перечить прем'єру, ні з ким не конфліктує, намагається бути конструктивним і робити лише слушні зауваження. Ба більше, часом він і допомагає молодим колегам.

    «Міністри приходять до Авакова, як діти до дяді. Тому поможи, тому дай. А йому не шкода. Прийшов Міша Федоров, дуже хороший і світлий, каже, мовляв, дайте нам свій „кабінет водія“ (база даних, так званий електронний кабінет водія, де можна сплачувати штрафи та перевіряти інформацію про автомобіль – УП), запустимо „права у смартфоні“. Він йому: „Бери“, – розповідає один із наближених до Авакова співрозмовників УП.

    Ще одна лінія впливу Авакова – це Верховна Рада.

    У попередньому парламенті міністр внутрішніх справ був частиною другої за чисельністю фракцї коаліції.

    Нині в Арсена Борисовича немає аж такого значного впливу. У монобільшості до „своїх“ глава МВС може зарахувати декілька депутатів.

    Це, наприклад, голова правоохоронного комітету Денис Монастирський, який у минулому скликанні був помічником вірного соратника Авакова Антона Геращенка, або колишній голова поліцейської комісії Управління поліції в Харківській області Олександр Бакумов.

    Дружні відносини міністр зберігає і зі своїм колишнім однопартійцем – Андрієм Іванчуком, який є одним із неформальних лідерів новоствореної депутатської групи „Довіра“.

    Головний вплив у парламенті Аваков має через депутатську групу „За майбутнє“, яка складається з 23 депутатів, серед яких Віктор Бондар, Тарас Батенко, Ігор Палиця. Цю групу називають групою Коломойського-Авакова.

    Вони добрі друзі, Коломойський регулярно зустрічається з міністром у його офісі на Богомольця. Прямо там олігарх разом з міністром внутрішніх справ можуть проводити зустрічі з іншими політиками чи посадовцями.

    У 2016 році Аваков з Коломойським таємно зустрічалися у будівлі МВС із екс-прем'єром Арсенієм Яценюком та головою „Нафтогазу“ Андрієм Коболєвим.

    »У нас – бойова співдружність. Я з Аваковим не був знайомий особисто до 2014 року, поки він не став міністром внутрішніх справ, а я – губернатором", – розповідав олігарх в інтерв'ю УП.

    Власне, ця дружба демонструє сутність міністра Авакова, який вміє домовлятися з усіма.

    Арсен Борисович одночасно зумів залишитися людиною, якій подають руку на Заході, і вести справи з олігархом, від імені якого у місії МВФ холоне серце, або який пропонує поставити на кордоні НАТО танки Росії.

    Дружба з Коломойським ставить главу МВС перед вибором, адже прізвище олігарха чим далі, тим дужче дратує нового друга Авакова – Володимира Зеленського. Рано чи пізно доведеться обирати, з ким дружити і проти кого.

    Швидкість, з якою псуються стосунки олігарха і президента, свідчить, що обирати доведеться досить скоро.



    28.1.2020, УП (сокращено, ссылки не копировал)

    Спрут Авакова: Як «тимчасовий міністр» нарощує свій вплив у силовому блоці



    Як Аваков нарощує свій вплив, на яких стовпах тримається його влада, та чому він розбудовує свою державу в державі, у матеріалі Центру протидії корупції.

    Не втратити ДБР за всяку ціну
    Вплив очільника МВС Арсена Авакова поширюється далеко за межі міністерства і його повноважень. Він намагається контролювати тих, хто має розслідувати його та його підлеглих.

    Не секрет, що від початку створення Державного бюро розслідувань контроль над ним забезпечувався через квоти двох політичних сил: Блоку Петра Порошенка та «Народного Фронту».

    Якщо після програшу на президентських виборах квота Порошенка розтанула, то люди Авакова там залишилися.

    Після звільнення скандального керівника ДБР Романа Труби його місце зайняла депутатка від «Слуги народу» Ірина Венедіктова. Її чоловік Денис Колесник є співробітником департаменту кіберполіції Нацполіції. І, за словами співрозмовників «Української правди», Колесник має неабиякий вплив на роботу ДБР: Венедіктова бере свого чоловіка на важливі зустрічі, з'являвся він і у будівлі Державного бюро розслідувань.

    Співробітник ДБР розповідає УП, що Колесник навіть впливає на кадрову політику відомства. Так, завдяки йому був призначений на посаду радника Венедіктової скандальний Руслан Бірюков, який тривалий час працював у Національній поліції та входив до складу конкурсної комісії у ДБР в 2018 році.

    Нікуди з ДБР не поділися ексзаступники Труби, лояльні до Авакова, Ольга Варченко та Олександр Буряк – після зміни керівництва вони очолили департаменти. Останній, наприклад, представляв в бюро квоту «Народного фронту» і, відповідно, Авакова.

    ДБР на сьогодні важливий орган впливу – саме він розслідує всі злочини топчиновників та працівників правоохоронних органів, поліції і прокурорів. Тобто зараз до міністра МВС лояльна частина керівництва відомства, яке в тому числі має розслідувати дії міністерства.

    Єдине, що залишається поза контролем ДБР – корупція топчиновників. Це підслідність Національного антикорупційного бюро, з яким у Авакова складні відносини.

    Утім, міністр знайшов виходи і на розслідування топкорупції. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький неодноразово незаконно передавав справи, підслідні НАБУ, до поліції, яка їх радо приймала.



    Догнати НАБУ
    Не забуває Аваков і про своїх кривдників, намагаючись їх дискредитувати та позбавити впливу.

    Наприкінці грудня минулого року стало відомо про рішення апеляційного суду, яким керівника НАБУ Артема Ситника
    визнали винним у вчиненні корупційного правопорушення. В результаті він потрапив до «реєстру корупціонерів».

    У цій ситуації важливо розуміти, про яке правопорушення йдеться і звідки ростуть ноги. Керівника НАБУ звинуватили в отриманні подарунку у вигляді 25 тисяч гривень (тисячі доларів) за 6 днів відпочинку на базі відпочинку в селі Рівненської області.

    Протоколи складали оперуповноважені з Департаменту захисту економіки Національної поліції. Вручала їх Ситнику теж Нацполіція посеред дороги, зупинивши авто, коли він прямував у відрядження до Харкова.

    Нацполіція звинувачує Ситника та його друзів у тому, що їхній відпочинок оплатила інша людина. Поліція Авакова зробила висновок, що це був незадекларований подарунок.

    Головним доказом у справі стали свідчення особи, яка цей відпочинок Ситнику «організувала» – бізнесмена Миколи Надейка. Останній вказав, що він оплатив відпочинок за власні кошти.

    Ситник і його друзі в суді підтвердили, що витрати у 25 тисяч гривень були поділені порівну між ними. Але це не стало аргументом як для суду, так і для поліції.

    В інтерв'ю ЗМІ Надейко підтвердив, що є радником керівника компанії «Авангард», бенефіціаром якої є Олег Бахматюк. Справу щодо цієї компанії розслідувала НАБУ.

    За даними слідства, кілька підприємств, які входять до холдингу, незаконно отримали відшкодування з бюджету ПДВ. Це призвело до втрати 1,1 млрд бюджетних коштів.

    Однак цю справу через дії керівника САП та експрокурора Юрія Луценка закрили.

    Хто ж виніс такі рішення щодо Ситника? Суддя першої інстанції Олексій Рижий сам був фігурантом кримінального провадження щодо хабара, яке на момент суду щодо Ситника розслідувала поліція.

    Рішення суду взяли на озброєння депутати з пулу Авакова-Коломойського, просуваючи в Раді і у в підконтрольних ЗМІ тезу про необхідність звільнення Ситника. Однак за законом за адміністративне порушення звільнення керівника НАБУ не передбачено.

    Депутат від «СН» Олександр Дубінський записав цілу програму, де закликав звільнити чинного директора НАБУ, і в якій стверджував, що Ситнику надавали послуги на сотні тисяч гривень щодня.

    Ситник дійсно припустився помилки: будучи на такій відповідальній посаді, не зафіксував документально проплат Надейку за проживання.

    З іншого боку, з ресурсами Авакова таку історію можна оперативно організувати будь-кому: наприклад, чиновник переночував у готелі і не взяв чек – просто потрібен свідок, який скаже, що оплатив номер він, і адмінсправа готова.

    Саме НАБУ складає чи не найбільшу загрозу для міністра. У справі " рюкзаків для Нацгвардії" син Авакова та заступник Сергій Чеботар закупили рюкзаки для військових за завищеними цінами та без проведення конкурентного тендеру. Шкода від оборудки – 14 млн грн.

    САП «злила» справу, закривши провадження щодо Авакова-молодшого та Чеботаря, натомість уклавши сумнівну угоду з другорядним фігурантом.

    Після остаточного закриття справи Аваков взявся за експертку у справі рюкзаків Надію Бугрову. Вона підготувала висновок щодо неналежної ціни та якості рюкзаків.

    Спочатку до неї прийшов нічний обшук із підкиданням наркотиків та вилученням без дозволу суду матеріалів експертизи у справі щодо Авакова-молодшого.

    Пізніше у лікарні їй вручили підозру у шахрайстві на 5 тисяч гривень, які вона навіть не отримувала. Весною 2019 року справу скерували до суду, але розгляд по суті так і не розпочався.

    Серед справ, які розслідує НАБУ, зараз є щонайменше
    одна, яка може стосуватися особисто інтересів Авакова. Йдеться про скандальну закупівлю для поліції автомобілів Mitsubishi вартістю майже мільярд гривень.

    У питанні тиску на НАБУ у міністра внутрішніх справ є низка впливових союзників, які також готові задіювати усі можливі ресурси впливу.

    Передусім – олігарх Ігор Коломойський, адже саме в НАБУ зараз закумульовано всі кримінальні провадження, пов'язані з Приватбанком, а також справа Укрнафти.

    Закони, писані руками лояльних депутатів
    В Авакова не так багато представників у Раді, але вони представлені різними фракціями і важливими комітетами.

    Це дозволяє міністру мати обмежений, але значний вплив у різних групах. Розкиданість депутатів також дозволяє Авакову мати широкий спектр інформації з багатьох парламентських сил.

    Близьким до міністра, наприклад, вважають уже згаданого Дениса Монастирського – депутата від «Слуги народу» та голову профільного правоохоронного комітету.

    Через правоохоронний комітет проходять усі законопроєкти щодо змін Кримінального кодексу та інших законів у чутливій для міністра правоохоронній сфері.

    У цьому комітеті на Авакова орієнтуються ще кілька депутатів: представник «Слуги народу» Олександр Бакумов та члени ОПЗЖ Ілля Кива та Григорій Мамка.

    Прихильними до Авакова називають депутатську групу «За майбутнє» (22 депутати), яку вважають «групою Авакова-Коломойського», та групу «Довіра» (17 депутатів), де одним із неформальних лідерів є друг Авакова з часів «Народного Фронту» Андрій Іванчук.

    Джерела УП в парламенті зараховують до орбіти міністра харків'янку Марію Мезенцеву, яка конфліктує з мером Геннадієм Кернесом.

    Журналісти пов'язують спільними бізнес-інтересами з оточенням Авакова нардепа від «Слуги народу» Павла Якименка з комітету з питань екологічної політики та природокористування.

    Збудувати власну армію
    Окрім прямого впливу на поліцію Аваков встиг зростити в своєму підпорядкуванні приватні загони охорони. Журналісти викрили існування під крилом поліції відділів воєнізованої охорони «Безпека життя», існування якої взагалі суперечило закону.

    Після цього підрозділи формально ліквідували. Втім, як повідомив тодішній очільник Нацполіції Сергій Князев, їхнім співробітникам запропонували інші посади, але де саме, невідомо.

    Відомо лише, що під крилом поліції у регіонах продовжують діяти муніципальні варти, які дозволяють собі перманентно блокувати будівлі міськрад, не пускати активістів та журналістів, беруть участь у силових сутичках з місцевими підприємцями, проявляючи надмірну жорстокість з використанням спецзасобів.

    Залишається в підпорядкуванні Міністерства і Національна гвардія, яка налічує понад 60 тисяч військовослужбовців. Нацгвардія є військовим формуванням і має правоохоронні функції з оснащенням від бронетехніки до військової авіації.

    За нещодавно поданим законопроєктом, Нацгвардію пропонують наділити статусом суб'єкта воєнної розвідки, що також може стати важливим посиленням роботи структури.

    При цьому Володимир Зеленський в одному з перших своїх термінових законопроєктів пропонував підпорядкувати Нацгвардію йому, але цей проєкт так і не був розглянутий правоохоронним комітетом під керівництвом Монастирського.

    Розслідую все
    Поліція має можливість збирати інформацію про людей та їхню діяльність у рамках кримінальних справ, у тому числі з використанням прослушки. Такий збір акумулювався в основному завдяки Департаменту захисту економіки, який донедавна функціонував у поліції.

    Департамент займався розслідуваннями економічних злочинів, починаючи від банківських справ, закінчуючи конвертаційними центрами.

    У цих справах поліція часто співпрацює зі Службою безпеки України – сумнозвісним департаментом «К», який попри обіцянки ніяк не можуть розформувати.

    У вересні 2019 року, одразу після формування нового уряду, департамент захисту економіки Нацполіції ліквідували. Очікувалося, що парламент найближчим часом ухвалить закон щодо створення Бюро фінансових розслідувань.

    Відповідний законопроєкт у серпні подав голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев. Через низку зауважень комітет взявся розглядати альтернативний документ. Йогом автори – все той же Денис Монастирський та Ольга Василевська-Смаглюк, ексжурналістка телеканалу «1+1», яка входить до групи депутатів олігарха Ігоря Коломойського.

    Тандем виглядає досить логічним – Аваков намагався зберегти контроль над економічними розслідуваннями, а для олігарха ця інституція важлива, адже під сферу контролю майбутнього бюро підпаде низка справ групи «Приват».

    Цікаво, що автори проєкту пропонували і наполягали, аби керівник нового органу призначався без конкурсу.

    Врешті після довгих обговорень і погоджень проєкт забракували.

    Попри ліквідацію департаменту, в поліції активно продовжують займатися економічними справами і будуть це робити, поки не буде кому їх передати. Про це красномовно свідчить реєстр судових рішень.

    Створення окремого органу для таких справ може зайняти ще місяці або й роки. Зараз Рада тільки очікує на відповідний проєкт від президента.

    ***

    Незважаючи на «випробувальний період», Аваков пускає щупальці всюди, де може отримати владу.

    Останні півроку він часу не гаяв, прагнучи стати єдиним, незамінним та всесильним.

    І чим довше триває випробування, тим більше можливостей і часу є в нього для нарощування повноважень та впливу.

    Продовжують з'являтися журналістські розслідування про отримання оточенням міністра дозволів на розробку нових родовищ, у законопроєктах з'являється все більше правок від пов'язаних депутатів щодо додаткових повноважень і можливостей для підконтрольних структур.

    Схоже, групам впливу в Офісі президента час усвідомити, що, поки вони розважаються внутрішнім протиборством, Аваков тихо переростає у небезпечного монстра, який з часом проковтне їх усіх.

    7 комментариев

    avatar
    :) как быстро менты сдриснули…

    0
    avatar
    В городе Пыть–Ях в ХМАО нетрезвая местная жительница, вооружившись ножами, напала на полицейских.
    Инцидент произошел в многоквартирном доме на улице Советской. «25 января сотрудники полиции были вызваны на семейный скандал.
    0
    avatar
    Чисто на ментальном уровне Авакова не переношу, подозреваю но и только )))
    0
    avatar
    Чисто на ментальном уровне
    Это, в смысле, как мент мента?)))
    +1
    avatar
    АВАКОВ НА СТРАЖЕ БЕЗЗАКОНИЯ? ИЛИ ЗА ЧТО БОРОЛИСЬ, НА ТО И НАПОРОЛИСЬ
    news24ua.com/avakov-na-strazhe-bezzakoniya-ili-za-chto-borolis-na-i-naporolis
    0
    avatar
    Не всё ж об Авакове, можно и его бывшее партначальство вспомнить…

    На свою голову, включил в понедельник вечером Свободу слова на ICTV и попал на соло-выступлении Юлии Тимошенко. И немного обалдел от увиденного. Лидер “Батькивщины” предстала в новом образе. У нее больше нет врагов-олигархов. Она не вспоминает про врага-Россию. Забыла о Порошенко и слепом трасте, Януковиче и даже Медведчуке. Она теперь носитель “скреп”, а ее главные враги — это… грантоеды. Сама же Юлия Владимировны теперь против легализации марихуаны, против нормального рынка игровой индустрии и против однополых отношений.

    Хочу напомнить только, что члены семьи и ближайшего окружения Юлии Тимошенко для проживания и покупки недвижимости выбрали как раз страны, где все это давно легализировано и приносит доход не рэкетирам в погонах, а в бюджет. Номинальный супруг Тимошенко проживает в Чехии, бывший бизнес-партнер Лазаренко — в Калифорнии, а дочь сперва длительное время жила в Британии, а потом обзавелась недвижимостью во Флориде.

    Ну и запрет на игорный бизнес был вынесен Тимошенко в бытность премьер-министром 11 лет назад, чтобы по просьбе Кремля перекрыть поток денег туристов из России, которые были готовы приезжать в Украину и опустошать здесь свои карманы. Подыграла Путину и дала старт черному рынку игорной индустрии.

    t.me/LeshchenkoS/608

    Кстати, пишут, что Йуля с завидной частотой мелькает сейчас на телеканалах Медведчука (это кум Путина и ублюдок ещё по доперестроечной жизни, если кто не знает)
    0
    avatar
    Попытка путча Коломойского и Авакова вокруг НАБУ сходит на нет. Послы стран “Большой семерки” выступили с заявлением, что увольнять главу НАБУ можно только по закону. А в законе нет основания для увольнения, которое проталкивает группа Авакова-Коломойского в Раде, собравшая около 200 подписей под постановлением об отставке Сытника.

    При этом сам Дубинский оскорбил послов “Большой семерки”, назвав их заявление “Х+йня мелким шрифтом в Твитере”.

    Тем временем и сами депутаты-слуги народа начинают прозревать, в какую аферу их втянули Дубинский и компания, и отзывают свои подписи, как Александр Санченко. Многие депутаты признаются, что были дезинформированы людьми Авакова и Коломойского, когда им говорили, что сбор подписей против Сытника согласован с Офисом президента. При этом руководство фракции Слуги народа свои подписи не ставило.

    t.me/LeshchenkoS/634
    0
    У нас вот как принято: только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут делиться своим мнением, извините.