Intermarium
  • 5572
  • Міжмор’я: між ідеєю та реальністю

    Чи має реальне підґрунтя проект інтеграції держав Центральної Європи і які основні перешкоди.


    Олександр Крамар 27.11.2015



    Нещодавно обрана нова польська влада із правоконсервативного «Права і справедливість» намагається повернути увагу до концепції «Міжмор’я» (яку в Україні традиційно розглядали у звуженому варіанті Балто-Чорноморської дуги) у більш широкому трактуванні – як спільного простору або й альянсу між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями. У геополітичному, історичному та геоекономічному плані він може бути означений як «Центральна Європа» у широкому розумінні цього слова – група країн між державами ЄС-15 (які входили до ЄС уже 1995 року і часто неформально позначаються як «стара Європа») та двома євразійськими державами – Росією і Туреччиною.

    В окреслених межах розташовані 20 країн (враховуючи Косово), які до кінця 80-х років ХХ століття пережили соціалістичний експеримент різної глибини й інтенсивності, а після того розпочали більш або менш успішну трансформацію своїх економік та суспільно-політичних систем до ринкових та демократичних. 11 із них уже стали членами ЄС, а 12 – НАТО. Ще 8 так чи інакше євроінтегруються, і принаймні половина із них прагне до НАТО. А ще одна, Білорусь, продовжує залишатися в сфері впливу Росії, час від часу вдаючись до підкресленої демонстрації своєї незалежності.

    Попри очевидні межі за принципом «не-»: «не стара Європа», «не Німеччина», «не Азія», «не Росія» і «не Туреччина», цей регіон є внутрішньо надзвичайно строкатим у різних площинах: від етнічно-релігійного складу населення до торгівельно-економічних зв’язків. І мало досліджений з точки зору наявності чи відсутності передумов для інтеграції у більш-менш стійке об’єднання за тими чи іншими інтересами. Варіант примусового об’єднання для Центральної Європи непридатний через відсутність в його межах очевидного гегемона та присутність потужних гравців на зовнішніх кордонах. А як показує досвід, більш менш стійкі добровільні спільноти можуть виникати лише на основі спільних економічних інтересів та/або необхідності захисту від спільних загроз.

    Безпековий і геополітичний виклик для регіону формує реваншистська політика Росії, яка свого часу так чи інакше претендувала на зверхність фактично над усіма країнами Міжмор’я. У Туреччині зростає популярність доктрини неоотаманізму, яка штовхає Анкару до відновлення її сфери впливу принаймні на Балканах. Однак ці виклики частина політичних еліт в окремих країнах регіону розглядають як можливість для збалансування «диктату» Брюсселя, Берліна чи Вашингтона, або отримання особливих преференцій у разі відновлення змагання за регіон між зовнішніми силами.

    З іншого боку, між чималою кількістю країн Центральної Європи досить дражливих тем, задавнених образ чи й порівняно свіжих конфліктів аби відчувати у позарегіональних силах меншу загрозу, аніж від сусідів і гіпотетичних союзників. Водночас, зі зрозумілих причин перспектива домінування у Міжмор’ї Польщі, на що розраховує чимало ініціаторів концепції у Варшаві, для більшості держав регіону навряд чи привабливіша за диктат зовнішніх гравців. Тому стійке об’єднання усіх країн Міжмор’я виключно, чи навіть головним чином, на безпеково-геополітичній основі малоймовірне.

    Економічний вимір: у пошуках зв’язку

    На перший погляд Центральна Європа досить потужний економічно та демографічно регіон. Тут проживає 173 млн жителів – тобто більше, аніж в серцевині старого ЄС (Франції, Німеччині та країнах Бенілюксу) або Росії, і більш як вдвічі більше, аніж у Туреччині. Сукупний валовий внутрішній продукт регіону у порівняльних цінах (ВВП за ПКС) у 2014 році тут складав за даними МВФ майже $3,3 трлн проти $3,7 трлн у Німеччини, $3,6 трлн у Росії та $1,5 трлн у Туреччини.

    Проте аналогічна Західній Європі серцевина у Центральній Європі відсутня, а на її роль можуть претендувати або Вишеградська четвірка (51% ВВП за ПКС та 37% мешканців усього регіону), або «Велика Трійка» у складі Польщі, України та Румунії (56% жителів та 52% ВВП за ПКС). В обох конфігураціях найпотужнішою складовою є Польща, на яку припадає 29% ВВП за ПКС та 22% населення Міжмор’я. Але перша є економічно найрозвиненішою частиною Міжмор’я до того ж із приблизно однаковим рівнем розвитку для усіх чотирьох держав. Друга – включає три найбільші за розмірами економіки та чисельністю мешканців країни, на які приходиться більша частина території, населення та обсягу економіки регіону. Проте між ними наразі спостерігаються значні відмінності в рівні розвитку, а також досить помірний рівень торгівельно-економічної інтеграції.

    Особливістю більшості країн Міжмор’я є дуже висока зав’язаність на торгівлю із іншими країнами Європи. Частка експорту до інших держав світу зазвичай становить не більше 12-17% (тут і далі, якщо не вказано інше, наводяться дані за 2014 рік): 8% для Македонії, 10,2% — для Албанії, 11,4% для Боснії і Герцоговини, 12,5% для Словаччини, 13,5% для Хорватії, 14% для Словенії та Чорногорії, 14,3% — для Сербії, 14,4% для Чехії, 16,2% для Угорщини, 16,9% для Польщі.

    Таким чином торгівельні контакти центральноєвропейських країн із навколишнім світом мінімальні, а залежність від європейського ринку незрівнянно більша порівняно із старими країнами ЄС. Зокрема в Німеччині за межі Європи в 2014 році було реалізовано 36,4% експорту, у Франції – 35,9%, Італії – 38,5%, Великої Британії – 44,1%. І навіть для Нідерландів – 24,4%, Бельгії – 26,7%.

    Вища порівняно з іншими країнами Центральної Європи частка експорту за межі Європи тільки у колишніх республік СРСР (22,1% у Латвії, 28,6% — Естонії, 33,9% — Молдови, 34% — Литви), однак лише за рахунок досить значних поставок до Росії, до якої прямує близько половини усього позаєвропейського вивозу цих країн. А також для причорноморських Румунії (22,7%) та Болгарії (30,9%) – завдяки значним обсягам поставок до Туреччини.

    Проте коли постає питання про внутрішньо-регіональні зв’язки країн Центральної Європи між собою, то виявляється, що у більшості випадків вона значно нижча, аніж у Західній Європі.

    Наприклад частка експорту Франції до партнерів по ЄС-6 (Бенілюкс, Німеччина, Італія), з якого свого часу й почалася історія сучасного Євросоюзу, у 2014 році становила 35,8%, а до ЄС-10 (разом з Великою Британією, Ірландією, Іспанією та Португалією) – 51,4%. Для Німеччини частка експорту до ЄС-6 становила 24,4%, а ЄС-10 – 36%, для Італії – 28,9% та 39,8%, для Нідерландів – 47,9% і 60,7%, Бельгії – 50,3% та 62,1%. До ЄС-10 реалізується 39,7% британського експорту.

    Натомість в найпотужніших економічно державах Центральної Європи на експорт в межах регіону приходиться 18-22% вивозу: в Україні – 18,3%, Болгарії – 20,3%, Білорусі – 20,4%, Румунії – 20,5%, Польщі – 20,9%, Чехії – 21,6%. У цих же межах перебуває й частка вивозу в країни Міжмор’я і в Естонії 19,2%. Навіть нижча в Албанії – 14,3%.

    Порівняно висока частка експорту до країн Центральної Європи (33-43% і вище) спостерігається лише у держав Балтії (Литва – 32,7%, Латвія – 43,1%), та колишньої Югославії (Словенія – 28,9%, Македонії – 29,1%, Хорватія – 41,6 %, Боснія і Герцоговина – 41,8%, Сербія – 43,3%, Чорногорії – 65,9%), двох найменших учасників Вишеградської четвірки (Угорщина – 26,8% та Словаччина – 32,9%) та Молдови (36,8%). Однак у цьому випадку маємо справу з певними особливостями.

    По-перше, це переважно невеликі країни, у яких більша частина внутрішньо-регіонального експорту припадає на сусідні, зазвичай значно більші країни. По-друге, і в них частка експорту до Центральної Європи поступається аналогічним показникам вивозу до ЄС-10 у малих західноєвропейських країн Бенілюксу. По-третє, майже в усіх із них левова частка (від 2/3 до 4/5) експорту до держав Міжмор’я приходиться на свій субрегіон. Натомість незначними, а подекуди й зовсім мізерними, є торгівельні потоки із країнами інших субрегіонів. Наприклад, майже відсутні поставки з країн Балтії на Балкани і навпаки, незначні торгівельно-економічні контакти між більшістю держав, що постали на теренах колишньої Югославії, та Україною і Білоруссю і т.д.

    Однак цим справа не обмежується: для низки країн Міжмор’я ринок Середньої Європи (Німеччини та Австрії), і навіть решти західних країн ЄС, є важливішим, аніж ринок Центральної Європи. Так, значення ринку Німеччини та Австрії (у різних пропорціях для різних країн) суттєво переважає ринок Міжмор’я для усіх держав Вишеградської четвірки (36,3% проти 21,6% для Чехії, 32,9% проти 26,8% для Угорщини, 28% проти 20,9% для Польщі), окрім Словаччини (перевага Центральної Європи над Середньою – 32,9% проти 28,1%, однак ринок партнерів по Вишеграду й для неї має менше значення, аніж німецько-австрійський).

    Значно важливішим за усі країни Центральної Європи є ринок Німеччини та Австрії (42,4% проти 29,1%) й для Македонії. Однакова частка експорту припадає на країни Міжмор’я та Німеччину з Австрією у Словенії. Для Албанії основним ринком збуту товарів є Італія (52% проти 14,3% до Центральної Європи), Білорусі – Росія (41,8% проти 20,4%), а для Естонії – країни Північної Європи (36,5% проти 19,2%). Для інших 11 країн, включно із Україною, ринок Центральної Європи сукупно важливіший за німецько-австрійський чи російський. Проте якщо порівнювати зі «старою Європою» загалом, то майже для усіх країн регіону вона як ринок збуту має очевидну перевагу перед Міжмор’ям.

    Крім того, через уже зазначену субрегіоналізацію торгівлі в різних частинах Центральної Європи економічні зв’язки більшості країн регіону із Вишеградською четвіркою, як економічним серцем Міжмор’я, та Польщею зокрема, є досить помірними, а подекуди й мінімальними. Майже в усіх країнах поступаючись торгівлі із Німеччиною та Австрією, або Італією, Росією чи Північною Європою (залежно від того, яка з цих країн відіграє ключову роль у різних частинах Міжмор’я).

    Майже вдвічі поступається ринку Німеччини і Австрії Вишеградська четвірка для другої за розміром економіки Міжмор’я — Румунії (21,6% проти 11,7%). А обсяг її експорту до Польщі не лише у 8 разів менший від експорту до Німеччини та майже у 5 разів порівняно із поставками до Італії, але й поступається вивозу до Франції, Великої Британії, Іспанії та навіть Нідерландів. Майже вдвічі важливішим за польський для Румунії є ринок Туреччини. А основні обсяги румунського експорту до регіону Центральної Європи формуються за рахунок торгівлі із Угорщиною та Болгарією. Перша слугує ключовою ланкою, яка економічно пов’язує країну з Вишеградською четвіркою. Натомість експорт до сусідньої України зовсім символічний і у 10 разів менший від аналогічного до Італії, майже у 6 разів – Франції та у 2,3 рази – Іспанії.

    Аналогічна ситуація і з сусідньою Болгарією: для неї ринок Німеччини та Австрії більш як у 2,5 рази важливіший від ринку Вишеградської четвірки (13,9% проти 5,5%). Більше того за значенням його випереджають ринки кожної окремо взятої Італії, Туреччини, Румунії та Греції. А до двох найбільших країн Центральної Європи – Польщі та України було реалізовано болгарських товарів разом менше, аніж до віддаленої одинадцятимільйонної Бельгії чи такої ж за розміром, охопленої кризою Греції. Не кажучи уже про те, що як було зазначено вище, роль Німеччини та Австрії є вищою порівняно із роллю партнерів по Вишеградській групі для усіх учасників самого цього об’єднання.

    Серед країн Західних Балкан найвищою є частка експорту до країн Вишеградської групи у Словенії (10,2%), Сербії (8,6%), Хорватії (7,8%) та Боснії і Герцоговини (БіГ, 6,1%). Для інших – лише кілька відсотків. Як і у випадку Румунії та Болгарії, зв’язковою ланкою тут є Угорщина. Основна частина торгівлі із Центральною Європою формується в цих країнах за рахунок поставок до інших колишніх республік Югославії, частка яких для країн субрегіону становить: 48,5% для Чорногорії, 32,4% для БіГ, 31,7% для Хорватії, 24,3% для Сербії, 16,8% для Словенії та 15,5% для Македонії.

    Слабкі горизонтальні зв'язки. Рівень економічної взаємозалежності країн Центральної Європи все ще недостатній аби зумовити їх тіснішу інтеграцію

    Власні розрахунки автора на основі даних статистичних центрів окремих країн Центральної Європи, UN Comtrade Database, оперативних даних Державної фіскальної служби України.

    Значення ринку решти країн Центральної Європи, і тим більше окремо взятої Вишеградської четвірки, для держав Західних Балкан значно поступається торгівлі з окремими країнами «старої Європи». Наприклад для хорватських експортерів найбільша економіка Центральної Європи – Польща – перебувала лише на 14 місці, а до другої за розміром економіки Міжмор’я – Румунії – хорвати поставили товарів приблизно стільки ж як і до маленької Мальти, а до третьої – України – вдвічі менше й цього показника. Особливістю регіону також є те, що значення ринку Німеччини, який є найбільшим для Словенії, БіГ та Македонії, поступається першістю італійському у випадку Хорватії, Сербії та Чорногорії.

    Вагоміше значення має ринок Вишеградської четвірки для Литви та Латвії. Більше того, навіть окремо до Польщі з Литви експортується товарів більше, аніж до Німеччини, а для Латвії польський ринок такий же важливий, як і німецький, і значно більший за британський, французький, італійський чи іспанський. Важливу роль для Литви також має ринок Білорусі та України, що робить цю країну найбільш економічно інтегрованою до Центральної Європи поміж усіх країн Балтії. Так лише до України з Литви збувається товарів більше, аніж до Франції, вдвічі більше, аніж до Італії, в четверо більше, аніж до Іспанії, і приблизно стільки ж як до Великої Британії.

    Натомість мінімальним є значення Польщі для постачальників із Естонії, для якої він значно поступається і німецькому, і британському, ледь випереджаючи французький. Таким чином, попри інтенсивні торгівельні контакти поміж собою балтійські країни мають все ж різні зовнішні експортні орієнтації своїх економік, що дає підстави відносити Естонію економічно не до Центральної, а до Північної Європи.

    Для Білорусі основним ринком в Центральній Європі є Україна. Саме наша країна забезпечує понад 50% усього білоруського збуту до країн Центральної Європи, є її другим після Росії торгівельним партнером і забезпечує 1/9 усього білоруського вивозу. Натомість до Вишеградської четвірки збувається лише 3,2% білоруських товарів. Для Молдови ринок Вишеградської четвірки (4,6%) поступається за значенням не лише румунському, але й білоруському та українському ринкам. Понад те ринок Німеччини та Австрії для цієї затиснутої між Україною та Румунією країни у 1,5 рази більший.

    Для самої України ринок країн Вишеградської четвірки (10,3%) уже зараз лише незначно поступається ринку РФ (12,8% за 10 місяців 2015 року), попри їх у 2,3 рази менше населення. Й, у разі продовження нинішніх тенденцій, незабаром цілком може переважити за значенням російський.

    Взагалі економічне значення Росії для більшості країн Центральної Європи нині дуже помірне попри те, що свого часу держави Міжмор’я належали до соцтабору, а більшість із них входила до СРСР чи сателітної йому Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ).

    Частка експорту до Росії помірно значна лише у колишніх республік СРСР (20,9% у Литви, 18,1% — Молдови, 14,1% — Естонії, 12,8% — України, 10,7% — Латвії). Виняток становить лише Білорусь, де на РФ приходиться все ще близько 2/5 усього вивозу. Для решти країн регіону уже зараз частка російського ринку або незначна (2,4% для Болгарії, 2,5% — Угорщини, 2,6% — Хорватії, 2,8% — Румунії, 3,1% — Чехії, 3,2% — Словаччини, 4,4% — Словенії та Польщі, 6,9% — Сербії), або й зовсім мінімальна (0,2% у Албанії, 0,9% — Македонії та Боснії і Герцоговини, 1,2% – Чорногорії). РФ все ще залишається лише важливим постачальником енергоресурсів для низки держав регіону, однак і тут її значення стабільно і досить динамічно знижується.

    Таким чином, на даний час рівень горизонтальних зв’язків між країнами Центральної Європи, і особливо різних її субрегіонів, є досить слабкими аби створити економічну альтернативу зв’язкам із зовнішніми центрами тяжіння – Німеччиною, Італією, іншими країнами «старої Європи», а для окремих країн і Росією, Туреччиною чи країнами Північної Європи. Втім, ситуація може змінитися у перспективі, у тому числі й середньостроковій.

    52 комментария

    avatar
    Dzień dobry wszystkim :)
    Piękny tekst i piękna tablica. Jak dobrze rozumiem to pokazuje ona GDP w ujęciu PPP?.. To daje nadzieję dla Intermarium w ujęciu przede wszystkim ekonomicznym. Są jeszcze bardzo ,bardzo ,bardzo duże rezerwy ROZWOJU. Dla większości państw. Wszyscy możemy się rozwijać i bogacić. Ale przyznaję ,że wrażenie robi Estonia i Słowenia.Naprawdę bogate narody.
    0
    avatar
    как правильно отмечено, уровень экономического взаимодействия между странами ЦВА очень низкий, а значит нет никакого смысла в каком либо союзе.
    0
    avatar
    Я живу лично в Чехии и могу сказать про эту страну. В чещских супермаркетах отсутствует продукция из Польши, несмотря на близость, нет ее автомобилей на дорогах и вообще мне неизвестен ни один глобальный бренд родом оттуда.Очень мало продукции из стран бывшего СССР. С другой стороны сама Чехия завязана на кооперацию с Германией, продает на ее рынок в основном продукцию машиностроению, впрочем немало чешские компании такие как Skoda, работают на глобальных рынках в частности Китай, Турция, Индия и даже США. В целом Чехия демонстрирует экспортно ориентированную модель по примеру немецкой, основной рынок ЕС и глобальные рынки.Участие стран ЦВЕ кроме Словакии даже в совместной кооперации или тем более технологическом обмене почти стремится к нулю.Я не понимаю, на чем здешние мечтатели пытаются втиснуть Чехию в какой то непонятный проект. Более того если взять Польшу, то эта страна более отсталая особенно технологически, ориентирована на инкорпорацию немецких технологий и рынки. Каким образом она может стать центром региона, будучи недостаточно развитой?
    0
    avatar
    A wytłumacz nam jakie to masz wspaniałe technologie w Cechach… o problemy z przytoczeniem czegoś?
    0
    avatar
    могли бы писать мне на том языке, на котором я дал комментарий… Я не сказал что Чехия это производитель хай тека. Но в своих традиционных секторах как машиностроение Чехия сильна.Scoda auto -продукция продается по всему миру.Сборочные заводы есть также в Индии, Китае и России. Также Чехия продает трамваи, вагоны, локомотивы, двигатели для электростанций под брендом Scoda по всему миру в т и США.Есть еще пиво и стекло, карандаши Кахинор и спортивные самолеты.Плюс в Чехию едут учиться иностранцы. Но я не знаю ни одного собственного бренда из Польши.
    0
    avatar
    Nie wiem czy dobrze zrozumiałem chodzi o Skoda auto jeżeli o samochód to należy do niemieckiego koncernu.Już to wszystko ale nie o ilość o to co wymieniłeś i muszę przyznać że bardzo mnie rozczarowałeś spodziewałem się czegoś więcej.
    0
    avatar
    To co wymieniłeś to prawie każdy kraj produkuje.
    0
    avatar
    Co takiego innowacyjnego może jakaś nowość technologiczna, no co takiego w Cechach jest produkowane?
    0
    avatar
    Более того если взять Польшу, то эта страна более отсталая особенно технологически,,,

    Пан, dm2010, если не секрет, откуда у Вас такие глубокие знания вопроса? Поделитесь пожалуйста сравнительным анализом (Польша/Чехия) на языке цифр.
    +1
    avatar
    язык цифр дан в этой статье и очень красноречивый, разрушающий все ваши надежды на некий союз… но я не силен в цифрах, поэтому пож ста не требуйте.Чехия традиционно была сильна технологически еще во времена Австрии, и во 2 ю мировую, привлекая Гитлера, и во времена СССР, когда именно Чехословакия в т ч обогатила технологически Союз.Но и сейчас, SKODA-это и автомобили, и локомотивы, и вагоны и трамваи, продающиеся по всему миру.Не знаю ни одного технологического концерна из Польши, который был бы столь успешен… Но также и разные технологические культуры тут и в Польше.Чех в работе также прилежен и педантичен как и немец, плюс высокий уровень образования в Чехии, сюда едут учиться со всего света и Европы, но не едут в Польшу.Честно, я немного знаю про Польшу, потому что даже на бытовом уровне связи с этой страной ограниченны, как и для большинства чехов, для который постижение этой страны заканчивается Вроцлавом и Краковом.
    0
    avatar
    Польша в отличие от Чехии профукала своё транспртное машиностроение — см Википедию
    0
    avatar
    здесь всё очень просто
    никто никого силком тащить не собирается
    если чехам милее немцы — будут с немцами
    правда, об этом надо еще будет немцев спросить
    я о том, что для создания ИМ нужны, в первую очередь, внешние предпосылки — таковы селяви
    и одной из которых может быть развал (или разделение по группам) ЕС, причем по инициативе тех же немцев
    еще не известно чем закончится период «европейской толерентности»
    так что вы особо на расслабляйтесь и держите чемоданы наготове
    может придется снова эмигрировать туда где можно на зарплату купить больше колбасы
    кстати, а вы не скажете почему вся такая прозападноевропейская проЕСовская Чехия не переходит на евро?
    0
    avatar
    Кстати, я вам помогу в языке цифр
    вот вам таблицы внешней торговли Чехии по странам
    где очень хорошо видно место Польши

    оборот — vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/en/index.jsf?page=vystup-objekt&verze=-1&z=T&f=TABULKA&nahled=N&sp=N&skupId=367&filtr=G~F_M~F_Z~F_R~F_P~_S~_null_null_&katalog=30834&zo=N&pvo=VZO06&pvo=VZO06&str=v116&evo=v151_!_VZO-rok_1&c=v130~8__RP2015

    как видите, оборот с Польшей — один из наибольших

    баланс — vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/en/index.jsf?page=vystup-objekt&verze=-1&z=T&f=TABULKA&nahled=N&sp=N&skupId=367&filtr=G~F_M~F_Z~F_R~F_P~_S~_null_null_&katalog=30834&zo=N&pvo=VZO06&pvo=VZO06&str=v117&evo=v151_!_VZO-rok_1&c=v130~8__RP2015

    вы, конечно, можете не верить офиц. статистике Чехии, но Чехия последние 4 года закупает товаров в Польше больше, чем продает ей

    экспорт из Чехии — vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/en/index.jsf?page=vystup-objekt&verze=-1&z=T&f=TABULKA&nahled=N&sp=N&skupId=367&filtr=G~F_M~F_Z~F_R~F_P~_S~_null_null_&katalog=30834&zo=N&pvo=VZO06&pvo=VZO06&str=v62&evo=v151_!_VZO-rok_1&c=v130~8__RP2015

    Импорт в Чехию — vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/en/index.jsf?page=vystup-objekt&verze=-1&z=T&f=TABULKA&nahled=N&sp=N&skupId=367&filtr=G~F_M~F_Z~F_R~F_P~_S~_null_null_&katalog=30834&zo=N&pvo=VZO06&pvo=VZO06&str=v118&evo=v151_!_VZO-rok_1&c=v130~8__RP2015

    Кстати, в январе торговый баланс Польши-Чехии в пользу Польши (то есть Польша продает в Чехию больше, чем Чехия в Польшу) — уже 2-й по величине (после Китая) — что явно не свидетельствует в пользу того, что и польских товаров нет в Чехии и что Польша сильно недоразвита перед Чехией vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/en/index.jsf?page=vystup-objekt&verze=-1&z=T&f=TABULKA&nahled=N&sp=N&skupId=367&filtr=G~F_M~F_Z~F_R~F_P~_S~_null_null_&katalog=30834&zo=N&pvo=VZO06&pvo=VZO06&str=v117&evo=v151_!_VZO-mesice_1&c=v150~4__RP2016MP12

    но это не главное даже, на самом деле — это вообще ерунда
    на самом деле главное — у меня остается вопрос почему вы считаете, что создание ИМ и участие в ней Чехии- это обязательно прерывание экономических отношений Чехии с остальной частью ЕС?
    +1
    avatar
    ага, не у всех открываются ссылки на конкретную таблицу
    тогда так

    vdb.czso.cz/vdbvo2/faces/en/index.jsf?page=statistiky — External Trade -> External trade by particular countries — time series (или просто External trade by particular countries )-> дальше на выбор
    +1
    avatar
    dm2010
    Я живу лично в Чехии и могу сказать про эту страну.

    В каком регионе, если не секрет?
    0
    avatar
    в столичном
    0
    avatar
    Странно, что у Вас нет польских товаров.
    Юж.Чехия чуть подальше будет, а польские товары встречаю постоянно.
    0
    avatar
    какие именно? ЧТо из Польши вы встречаете постоянно?
    0
    avatar
    Продукты питания, хотя бы…
    0
    avatar
    Увы в магазин хожу постоянно, продуктов из Польши не видел, может что то и есть, но это исключительно что то редкое и нишевое, например, как крабовые палочки из Литвы, но массово нет.
    0
    avatar
    Artykuł jest zdecydowanie o wskaźnikach makro i jest bardzo wartościowy. Pokazuje jakie ogromny potencjał mają wszystkie nasze państwa. A jeżeli chodzi o brand/markę/logo to zdecydowanie bardziej CENIE i SZANUJE białoruski MAZ i BiełAZ niż czeską SKODĘ. Bo u Czechów cała technologia jest niemiecka. Niemcy ich wykupili w całości. Więc czeski to jest znaczek na masce. I to wszystko. A jeżeli chodzi o samoloty to: AERO jest amerykańskie a LETOV rosyjski. Jest tylko kilka malutkich firm produkujących klasę ULM. No i oczywiście piwo, które jest znane na świecie. Jak wykazały badania 4-5 lat temu, najbardziej rozpoznawaną na świecie czeską marką jest ich stolica PRAHA. Tego można im pozazdrościć.
    +1
    avatar
    dm2010:… я не силен в цифрах
    А жаль, хотелось с Вами предметно поговорить.
    0
    avatar
    а я что говорю беспредметно? Я с первого комментария начал со своего бытового восприятия, т е того, что я вижу точнее не вижу-польского бизнеса и товаров в Чехии.Не навязывайте мне пож ста ваш цифровой подход.
    0
    avatar
    dm2010:
    Чех в работе также прилежен и педантичен…
    :)
    Разные чехи бывают, раздолбаев тоже достаточно.
    0
    avatar
    разные бывают все… но в Чехии принято руководствоться нормами и регуляциями и не принято от них отступать в т ч и производстве.Плюс высокий уровень образования.Поэтому Шкода и в Африке Шкода, т е вызывает доверие. А вот про Польшу того же сказать нельзя.
    0
    avatar
    Widzę ,że Pan dm2010 lubi Czechów. To super. Ja ich też bardzo lubię .Mam tam wielu znajomych i przyjaciół. Tym bardziej ,że mieszkam ok.100 km od granicy z Czechami. Często tam jeżdżę, szczególnie na narty. Czesi, którzy mieszkają blisko granicy z Polską ,robią generalnie zakupy w Polsce. Z wielu powodów: jakoś, niższa cena. A o tym jaką technikę i technologię mają Czesi a jaką inne państwa to sądzę ,że można napisać encyklopedię. Z całym szacunkiem, proponuje poszukać w internecie jakie produkty są robione w Polsce bo skoro nie chcę Pan rozmawiać o liczbach, to proszę poszukać w internecie o kwestiach technicznym. Tym bardziej ,że Polska nie jest krajem surowcowym, nie ma ropy, gazu. Więc ten GDP jest zasługą przemysłu i usług.
    +1
    avatar
    да вероятно вы правы тем более GDP на душу населения в Польше не сильно отличается от Чехии.Но с самого начала речь не шла о том, как хороша Чехия.Речь о том, что для Чехия интересны Германия, Австрия больше чем Польша или еще какая либо страна ЦВЕ.Я просто подтвердил своими бытовыми впечатлениями: мне не приходится видеть товары и бизнесы из Польши, чехи не едут на учебу в Польшу, да и поляков в Чехии также мало.Зато контакты на бытовом уровне с Германией очень обширны и мне непонятны идеи здешних обитателей, которые полагают что чехи внезапно переориентируются в другом направлении… Кстати сам факт, мое мнение, что в Польше кто то всерьез рассматривает подобные идеи, которые очень далеки от реальности, но тешат имперские амбиции, напомню например, что ЕС -это экономический проект, в то время как так называемый Интермариум-чисто виртуальный имперский политический фантазийный продукт… так вот если в Польше кто всерьез рассматривает подобные грезы, это делает эту страну далекой от европейского дискурса, давно закрывшего тему империализма, и вряд ли чехам придется по душе.
    0
    avatar
    Зато контакты набытовом уровне с Германией очень обширны...

    Что Вы имеете ввиду?
    Я в упор не вижу «обширных контактов на бытовом уровне» между чехами и немцами. Примеры привести можете?
    0
    avatar
    в моем университете есть студенты из Германии, но нет студентов из Польши вообще.Чехи ездят учиться в Германию как и работать, но про Польшу мне ничего неизвестно. Немецкий язык популярен в Чехии, т к и в деловых и личных контактах Германия и Австрия имеют большой вес. Если вы просто пройдете по любому городу Чехии вы увидите вывески Billa, Hornbach, Rossman, Kaufland, Albert, Lidl, Raifaizen итд, если вы зайдете в магазин то увидите те же бренды, что и в Германии, хотя и произведенные где то соседству.Если вы приедете в аэропорт, жд, автовокзал, последние два пункта особенно, то большая часть международных рейсов будет в Германию или Австрию и очень очень мало в Польшу! Например, знаю из личного опыта с автовокзала Праги на Берлин, Вену, Мюнхен или Гамбург ходит порядка 20 рейсов ежедневно. На Польшу думаю трафик на порядки меньше.
    0
    avatar
    Z ciekawością przeczytałem wszystkie pańskie posty. Nie powiem nic odkrywczego jak stare powiedzenie — Najgorsze Są STEREOTYPY. To, że Czesi utrzymują silne kontakty z Austrią i Niemcami to dla mnie ,Polaka jest zrozumiałe. Mają dużo lat wspólnej tradycji. Dlatego u nas w Polsce jest stereotyp ,że Czesi są silnie zgermanizowani. :) Jaki stereotyp o Polakach jest w Czechach — proszę zapytać- mieszka Pan w Czechach. Ale pomijając stereotypy. Kiedy wspólnie z Czechami siedzimy i popijamy ich śliwowice ;), nie musimy mieć tłumacza. Mówimy tym samym językiem — śmiejemy się z tych samych żartów i doskonale się dogadujemy. Kiedy po raz pierwszy jechałem do dużej czeskiej firmy pod granicą niemiecką zabrałem ze sobą tłumacza. Było to 21 lat temu. Bałem się ,że nie będziemy się rozumieć. A zaskoczył mnie Pan Dyrektor naczelny tej firmy, który mówił po polsku. Oglądał polską telewizję i nauczył się j.polskiego. Wolał oglądać polską telewizję bo bardziej mu się podobała. A ja osobiście wolę telewizję czeską :) Też ją bardzo dobrze odbieram. Idealną odpowiedź co do współpracy ekonomicznej Polska/Czechy dał Pan woolf — pisząc o naszym wspólnym eksporcie/imporcie. BTW, czytam w pańskim poście o «чисто виртуальный имперский политический фантазийный продукт» — jak rozumiem to określenie imperialny odnosi się do Polski. Na pewno Pana zaskoczę ,gdy powiem że w Polsce nie ma wielkiego entuzjazmu do projektu Intermarium — niestety. Dlatego potrzeba jest ciężka praca PR. A na koniec, coś co ja Polak uwielbiam — czeskie poczucie humoru i mój ulubiony kabaret.

    www.youtube.com/watch?v=96eWX8wYPRw
    +1
    avatar
    dm2010:
    — в Чехии принято руководствоться нормами и регуляциями и не принято от них отступать

    Вы точно в Чехии живете? *lol*
    0
    avatar
    вроде бы никто не переименовывал эту страну, а вы точно о Чехии говорите?
    0
    avatar
    dm2010:
    в моем университете есть студенты из Германии

    Так Вы студент? :(
    0
    avatar
    мы уже ушли в личные дебри, я пожалуй воздержусь от их обсуждения.
    0
    avatar
    Скажу более, воздержитесь от обсуждения темы вообще…
    0
    avatar
    я бы воздержался тем более что мне она не очень интересна и кажется скорее забавой.Но меня лично коробит когда какие то мечтатели из полуразрушенных стран пост СССР с низкой культурой и высокими амбициями вплетают в свои сны вполне приличную Чехию. о которой ничего не знают.
    0
    avatar
    Cудя по Вашим постам, о Чехии Вы знаете меньше, чем некоторые из «мечтателей с низкой культурой и высокими амбициями».
    Молодой человек, идите готовьтесь к экзаменам уже, сессия в самом разнаре. Не дай Бог не здадите, придется возвращаться на Родину...;)
    +2
    avatar
    я прекрасно сдаю и не волнуйтесь, я не беспокоюсь насчет возвращения на Родину.И не затыкайте мне рот. О том как много вы знаете, хорошо видно в ваших публикациях про Интермариум (не включайте Чехию плиз и еще половину стран, дискурс об Интермариуме даже не входит в топ 100 и я не буду писать) А еще не тиражируйте ваши фобии насчет геев, мусульман и прочее, что демонстрирует ваше космическую медвежесть и далекость даже от Чехии.Кстати вы так резко реагируете на мои высказывания, а ведь я ничего против не имею вас и ничем вас не оскорблял. Как вы будете убеждать чехов, которые прекратят с вами беседовать после первых ваших попыток заткнуть им рот?! Это не вопрос, не отвечайте.
    0
    avatar
    dm2010:
    я прекрасно сдаю…

    Забавно, что с такой кашей в голове можно прекрасно здавать?
    Я так понимаю, вы еще на курсе чешского языка (ПО)?
    Не лезьте Вы в разговоры взрослых дядек, а то перенервничаете...:)
    +1
    avatar
    если у вас кроме личных оскорблений, больше нет аргументов, то я заканчиваю общение с вами, навсегда, т к в духе-а не заткнуться бы вам-я не общаюсь.
    0
    avatar
    Przeczytałam Twoje komentarze. Skoro twierdzisz że tak jest to niech tak będzie, ja nie czuję potrzeby udowadniania czy np. Polska produkuje takie czy inne produkty czy ma marki rozpoznawalne itd.Mnie nie interesuje czy polska sałata jest w czeskim sklepie bardziej mnie interesuje np. czy Polska wejdzie w jakąś kooperację z Antonowem.
    0
    avatar
    I to je ono — jak mówią Czesi. :) Od roku tłumacze rożnym naszym decydentom jak ważne przytulić się do Antonowa. I to kilku polskim posłom, których znam osobiście. I nie wiem, czy ich to przerasta, czy nie potrafią zrozumieć okazji jaka nam się wszystkim trafia.Tylko problem sprowadza się do tego ,że okrągły styropian sprzedał wszystkie zakłady lotnicze i teraz nie mamy bazy aby próbować rozmawiać z Antonowem profesjonalnie. Oni mają taki potencjał ,że mogą nas czapką przykryć. Zostały nam tylko WZL, sam mam podpisaną umowę o współpracy z jednym z nich ale to jest następny horror. Ale próbować trzeba i to szybko bo jestem przekonany ,ze zaraz Antonowa kupią Niemcy, Francuzi lub Amerykanie. I nie po to aby z nim współpracować tylko aby zneutralizować konkurencję i przejąć dokumentację kontrukcyjno-wykonawczą. Ech… szkoda gadać (pisać)
    +1
    avatar
    Polska moim zdaniem powinna wejść w partnerstwo z Antonowem i MotorSich
    0
    avatar
    W MotoSich już weszła firma z Warszawy. Nazywa się Arboleda. Instalują na Ukrainie w Sokole silniki MotorSich. Jeden nasz Sokół — chyba wojskowy tam stoi. Ale to znowu temat na długi wykład.
    0
    avatar
    Tak wiem ale droga do współpracy jeszcze daleka.
    0
    avatar
    Wiesz, sam walczę w podobnych tematach. W Polsce jest się trudno nawet Boeingowi «przebić» ;) a co dopiero niedużym firmom prywatnym.
    0
    avatar
    Чешскому студенту для расширения горизонта знаний:
    Polsko je třetím nejvýznamnějším obchodním partnerem České republiky
    Od roku 2004 se objevuje náš severní soused v první pětici zemí, se kterými nejvíce obchodujeme, a v současné době je po Německu a Slovensku naším třetím nejvýznamnějším obchodním partnerem.
    V žebříčku zemí, kam směřuje náš vývoz, se s šestiprocentním podílem umístilo Polsko na třetím místě, které mu patří stabilně už od roku 2006. Na českých dovozech se podílelo 7,5 % a obhájilo též třetí pozici, na které se úspěšně drží od roku 2009.
    Největší podíl na dovozech z Polska měly ve sledovaném období tržní výrobky tříděné podle materiálu (29,5 %), v těsném závěsu pak stroje a dopravní prostředky (25,5 %). A je třeba i zmínit 11,3% podíl potravin...
    archiv.ihned.cz/c1-63134630-polsko-je-tretim-nejvyznamnejsim-obchodnim-partnerem-ceske-republiky

    Там в конце статьи есть график экспорт/импорт для наглядности.
    Вот это и есть предметный разговор, товарищ студент, или приведете другие цифры?
    +2
    avatar
    все данные имеются на сайте евростата по многим областям и наглядно представлены в виде атлосов Например по ВВП По ним хорошо видно, что есть Польша в Европе
    ec.europa.eu/eurostat/documents/4311134/4331656/GDB-NUTS2-LEVEL.pdf/66af2ec0-f80c-4dd9-be4b-8fad361cd69a
    -1
    avatar
    Jest Pan na dobrej drodze do poznania prawdy :) Proszę jeszcze o analizę.
    0
    avatar
    Bazą powstanie Intermarium — jest upadek Niemiec. Dopiero pustka wywołana ich brakiem uruchamia cały proces. Jedną z możliwości — w takim przypadku — jest nowa granica zachodnia Intermarium — oparta na dobrowolnym przyłączeniu się części obecnych Niemiec.
    0
    avatar
    ИМХО: проект Межморье в наст момент — сугубо виртуальный, тк нет никаких объективных предпосылок для осуществления: экономических, культурных, религиозных, социальных, финансовых, научно-технических, военных… нет никаких проектов внутри кандидатов в ММ (аналогичных «объединение угля́ и ста́ли», предшественник ЕС), нет товарных потоков, для увеличения которых нужно объединение итд. Единственный стимул к объединению — это страх перед РФ, но он оч ослабел изза ослабления РФ и главное, это объединение ничего не даст свыше того, что дает НАТО. И главное — нет центра — Польша не тянет, а центр в виде «Велика Трійка» у складі Польщі, України та Румунії (56% жителів та 52% ВВП за ПКС). вызывает только недоумение: разница в ВВП на душу между РП и Украиной в пять раз — какая общая политика может быть у этого «центра» при такой разнице в уровнях.
    0
    У нас вот как принято: только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут делиться своим мнением, извините.